"Брат Еболи": У Гвінеї зафіксували першу смерть від невиліковної лихоманки Марбург

Влада Гвінеї зафіксувала перший випадок смерті від геморагічної лихоманки Марбург. Наразі це захворювання вважається невиліковним.

Про це йдеться в заяві Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), передає Depo.ua.

Зазначається, що випадок вкрай заразної лихоманки виявлено в провінції Гуекуду, де кілька років тому також виявили геморагічну лихоманку Ебола. На місце події виїхала група експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я, а сусідні держави попереджені про небезпеку. 

Зразки досліджували в двох лабораторіях, а також направили в Інститут Пастера в Сенегалі, де підтвердили захворювання.

Як повідомили в ВООЗ, лихоманка Марбург належить сімейству тих же вірусів, які призводять до зараження Ебола, і передається тим же шляхом. До цього випадки зараження цим вірусом були виявлені в Анголі, Конго, Кенії, Південній Африці та Уганді.

Як відомо, епідемія лихоманки Ебола в Західній Африці почалася в лютому 2014 року в Гвінеї. Потім вона вийшла за межі країни і поширилася на Ліберію, Сьєрра-Леоне, Нігерію, Сенегал і Малі. Випадки захворювання також були зафіксовані в ряді європейських країн і в США. Вірусом заразилися понад 30 тисяч осіб, понад 12 тисяч з них померли.

Нагадаємо, у лютому цього року Гвінея офіційно оголосила про епідемію Еболи. Захворювання зафіксували в медсестри у місті Гуеке, що на південному сході країни. Її поховали 1 лютого, однак згодом почали фіксувати нові випадки зараження, зокрема серед присутніх на похороні. У Всесвітній організації охорони здоров'я 19 червня оголосили, що спалах лихоманки Ебола у Гвінеї, який почався у лютому 2021 року, вдалося перемогти.

Довідка: Хвороба, викликана вірусом Марбург, раніше відома як марбурзька геморагічна лихоманка, – важке захворювання, яке часто закінчується летальним результатом. У інфікованих вірус Марбург викликає важку геморагічну лихоманку.

Середній коефіцієнт летальності захворювання складає близько 50%. Під час минулих спалахів коефіцієнт летальності варіювався в діапазоні 24-88% в залежності від штаму вірусу і якості надання медичної допомоги.

Наразі зареєстрованих препаратів, що здатні нейтралізувати вірус, не існує, проте триває робота над створенням ряду засобів на основі продуктів крові, імунологічних та інших лікарських препаратів.

Природними господарями Марбурзького вірусу вважаються Rousettus aegypti, кажани з сімейства Pteropodidae. Марбурзький вірус передається людям від кажанів і поширюється серед людей шляхом передачі від людини людині.