Ректора Маріупольського університету звинуватили у сумнівних тендерах: мільйони гривень зливаються на ортопедичні матраци та натяжні стелі

Про це йдеться у публікації "Телеграфа", передає Depo.ua.

Видання зазначає, що Маріупольський державний університет через війну став переселенцем. Ректор вузу Микола Трофименко ще у квітні запевняв, що вуз зміг відновити роботу у дистанційному форматі, і зараз функціонує на базі Київського національного університету будівництва та архітектури. Але якщо освітній процес у МДУ у зв'язку з бойовими діями у Маріуполі переривали на певний проміжок часу, то державні закупівлі закладу не зупинялися ні в момент початку війни в Україні, ні під час захоплення росіянами Маріуполя, ні після.

"Аналіз даних публічної платформи "Прозорро" свідчить про досить дивні тенденції щодо витрачання посадовими особами університету державних мільйонів. Кошти йдуть не на освітні потреби, а на дорогі меблі, побутову техніку і навіть натяжні стелі", — стверджують журналісти.

Увагу ЗМІ, зокрема, привернула частота поновлення вивісок з назвою університету до війни та їх вартість.

Зокрема, у вересні 2021 року за 26 000 грн вивіску "Маріупольський державний університет" на фасад будівлі встановив ФОП Гризун П.В. А вже за кілька місяців, у лютому 2022 року, ректор Трофименко уклав договір із ФОП Кільдішов Я.А. про купівлю нової вивіски із написом "Маріупольський державний університет" майже за 50 000 грн. І ще за додаткові 19 000 грн її знову встановив уже згаданий вище ФОП Гризун П.В.

"Тобто майже 100 000 грн у досить важкий економічний період вищий навчальний заклад витрачав на нескінченне оновлення напису на своєму фасаді", — зазначає видання.

Зараз МДУ один за одним проводить тендер на закупівлю офісних меблів, домашніх меблів (ліжка, ортопедичні безпружинні матраци, тумби), побутової техніки на зразок пральних машин і холодильників, різноманітних фарб, шпаклівок, труб, кабелів, виробів для ванної та кухні та різних ремонт за адресами: вул. Лобановського, 10 та Повітрофлотський проспект, 31. Тут розташовані центральний корпус та один із гуртожитків Київського національного університету будівництва та архітектури, який надав МДУ свою адресу для реєстрації на підконтрольній Україні.

Водночас, пише "Телеграф", нерухомість чи інше майно столичного вишу не переходили у власність маріупольського вишу.

"Тому виходить, що ректор Трофименко коштом свого навчального закладу фінансує ремонтні потреби іншого, замість спрямування цих грошей на організацію та підвищення якості освітнього процесу саме своїх студентів, більшість із яких, що логічно, зараз переселенці", — роблять висновок журналісти.

Видання також звернуло увагу на те, які саме товари замовляє МДУ: "Це досить цінні натяжні стелі, наприклад, або склопакети за цінами, що втричі перевищують ринкові". Зокрема, МДУ замовив 10 склопакетів (16,7 погонного метра) за 106 749,55 грн, хоча вартість 1 квадратного метра в середньому становить від 1,6 до 3 тис. грн — "але не 6400 грн за метр, як купив університет", зауважують автори матеріалу.

"Звертає на себе увагу і той факт, що більшість закупівель керівництво МДУ проводить за спрощеною процедурою, тобто оголошує тендери, які не перевищують 50 тис. грн. Але ж проводить їх на ті самі потреби одразу кілька. А більш вартісні тендери МДУ проводить, як правило, в одного учасника без мінімального зниження очікуваної ціни (як це передбачено під час прозорих аукціонів)", — додає "Телеграф".

Як зазначається у матеріалі, з початку війни в Україні неосвітні витрати Маріупольського університету досягли мільйонів гривень, "що здається не просто алогічним, а може свідчити про нецільове використання бюджетних коштів в особливо великих розмірах".

Очолює Маріупольський державний університет наймолодший ректор в Україні Микола Трофименко, якого пов'язують із ахметівською командою. Він був депутатом Маріупольської міської ради VIII скликання від політичної партії "Блок Вадима Бойченка" (журналісти нагадують, що це "той самий мер, що втік із міста під час окупації і деякий час приховував цей факт від громадськості"). У міській раді Трофименко входив до депутатської фракції Бойченка, а також очолював постійну депутатську комісію з питань освіти, культури, духовного відродження, молоді та спорту.

"Наразі Трофименко, за ідеєю, продовжує співпрацю з Ахметовим, про що свідчать його вдячні заяви на адресу Фонду Рената Леонідовича "за 500 продуктових наборів" для МДУ", — резюмує видання.