Riverwood Relax Park — затишна оаза для задоволення

Таке затишне місце є у Черкаській області, поруч з історичною місциною, селом Мошни — парк заміського відпочинку, де на території з неймовірним ландшафтом розмістилися ресторан з власною броварнею та SPA-готель Riverwood Relax Park. Смачне свіже повітря, спів птахів, чудовий краєвид за вікном — релакс гарантовано.

Тож одразу хочеться спинитися та розповісти про готель — сучасний комплекс із 36 номерами, одна сторона якого виходить на озеро, а інша — на ліс. Наразі доступно номери трьох категорій: стандарт (25 кв. м), напівлюкс (35 кв. м), люкс (53 кв. м).

Всі номери оснащені кондиціонерами, телевізорами з плоским екраном, комфортними та стильними меблями, сучасною сантехнікою та іншими зручностями. Окремо хочеться згадати надзвичайно комфортні для сну матраци та подушки, ніжну білизну та м'які білосніжні халати. Прекрасна звукоізоляція в номерах та коридорі. На території всього комплексу — безплатний Wi-Fi. Панорамні вікна, просторі комфортні ванні кімнати, оригінали картин українських художників у кожному номері. Картини в номерах оновлюють раз в кілька місяців, а велику експозицію можна переглянути у галереї Riverwood. Експозиція в ній змінюється кожні 2 місяці. Також на території готелю встановлені скульптури видатних українських митців — братів Зігурів. У кожному приміщенні готелю та ресторану експонуються оригінали робіт українських художників.

Зранку можна поснідати у невеличкому ресторані та продовжити свій день у SPA, адже і сніданок, і SPA входять у вартість проживання. До ваших послуг в SPA:фінська сауна 65°; фінська сауна 90°; хамам; лазня; соляна кімната; кімната відпочинку; масаж (за попереднім замовленням); відро-водоспад. SPA починає працювати з 14.00, тож після сніданку у вас буде можливість поїхати у сусіднє село Мошни на прогулянку історичними місцями. Чи відпочити на березі озера, де є невеличкий пляж з лежаками, або ж — половити рибу. Озеро зарибнене популярними річними видами риби (окунь, короп, щука, сом). А також в озеро заселили благородну рибу — осетра, стєрлядь та вислоноса. Вартість рибалки — 100 грн в годину, або ж 500 грн з 8.00 до 18.00. Орендувати снасті можна на місці. Також ваш вилов можуть почистити та або завакуумувати й віддати, або ж вам його приготують у ресторані, до смачного крафтового прохолодного пива із власної броварні. Якщо ж вам пощастить виловити осетра чи вислоноса — можете загадати бажання і випустити рибу до озера. Бо цій рибці ще треба підрости.

В червні відкриють великий відкритий басейн на 25 метрів та додатковий спортивний зал. Між готелем та ресторанним комплексом встановлено дитячий майданчик просто неба, літню терасу та понтон на озері. Діти можуть весело провести час на дитячому майданчику або в ігровій кімнаті, граючи в настільний теніс, настільний футбол або PlayStation та дати батькам час зайнятися собою — випити пива біля озера або ж насолодитися SPA-процедурами.

Щодо броварні — то тут виготовляють чотири сорти крафтового пива RBeer: Мюнхенський Лагер, американський Пейл Ель, андійський Пейл Ель та улюблений сорт гостей закладу — Мілк Стаут. Його можна пити на місці, а можна й повезти додому на згадку про відпочинок та в подарунок рідним та друзям.

Окремо хочеться сказати про місцевий ресторан — гостям пропонують ексклюзивне меню від шефа Вадима Шкляренка та галерею авторських страв з органічних місцевих продуктів. Обов'язково спробуйте зірку ресторану — мармуровий стейк з крафтовим пивом. Для приготування стейків у Riverwood використовують мармурове м’ясо з власної органічної ферми.

Наразі відкрито 2 зали ресторану та терасу просто неба: стейкова зала (до 80 гостей), пастельна зала (до 75 гостей), тераса (до 250 гостей). Додатково для спеціальних подій можна обрати одну з чотирьох багатофункціональних зал. Організація простору передбачає будь-які заходи: весілля, конференції, семінари, бенкети, презентації, навіть зйомки кіно- або телепередач (так, наприклад, тут знімали "Холостячку" із зіркою Златою Огневич).

До послуг відвідувачів тут є велика бенкетна зала – до 300 осіб, зала VIP – до 12 осіб, сімейна зала – до 40 осіб, великий кінотеатр. В картинній галереї розміщується до 60 осіб.

Щодо броварні — то тут виготовляють чотири сорти крафтового пива RBeer: Мюнхенський Лагер, Американський Пейл Ель, Індійський Пейл Ель та улюблений сорт гостей закладу — Мілк Стаут. Ним можна не лише смакувати в готелі, а й повезти додому на згадку про відпочинок та в подарунок рідним і друзям — броварня розливає пиво по банках.

Зовсім скоро збільшиться територія проживання — буквально через місяць відкриють свої двері 15 стильних, сучасних та комфортних будиночків у сосновому лісі, неподалік новенького басейну.

Якщо ви вирішите провести в готелі не лише вікенд, а залишитися на кілька днів — радимо відвідати сусіднє село Мошни. До середини Х століття територія сучасних Мошен була південним кордоном Київської держави – своєрідними воротами "на Русь та з Русі". Містечко було населене заможними жителями. За часів Козаччини саме у Мошнах козаки збудували перші свої чайки.

Розквіт тодішнього містечка припав на першу половину ХІХ століття, коли Мошнівський маєток як посаг дружини Єлизавети Браницької отримав князь Михайло Воронцов. За його кошт мошнівські умільці у 1823 році спорудили перші в історії України пароплави "Бджілка" та "Надія".

У 30–40-х роках ХІХ століття місцеві майстри під керівництвом одеського архітектора Джорджо Торрічеллі збудували у центрі Мошен Преображенську церкву, яка і донині є візитівкою села. Якщо ви захочете розглянути церкву зсередини — краще приїхати під час служби, в інші години вона закрита. Недалеко від церкви можна відвідати сільське подвір'я та будиночок, в якому рік проживав наш Тарас Григорович Шевченко. Зараз там знаходиться Музей Т.Г.Шевченка, і вас зустрінуть із радістю та піснями.

Донині у Мошнах збереглися дерев’яні пам’ятки архітектури – будинок лікаря та клініка, спроєктовані відомим зодчим Владиславом Городецьким.

До речі, всі місця, про які сьогодні розповіли — неначе створені для Instagram. Впевнені, що ваші фото- та відеозвіти високо оцінять друзі та підписники ваших соцмереж.

Текст — Ірина Шапошникова