"Виходимо зі статусу жертви": Кулеба назвав п'ять напрямів боротьби за український Крим
Україна нарешті виходить зі статусу жертви у статус рятівника – починає інакше позиціонувати себе на міжнародній арені
Декларація "Кримської платформи" – найсильніший документ, ухвалений щодо Криму з 2014 року.
Про це повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час брифінгу, передає Depo.ua.
"Мене особисто тішить, що ми нарешті виходимо зі статусу жертви у статус рятівника. Тобто ми зовсім інакше починаємо позиціонувати Україну на міжнародній арені. Це і є філософія стратегії зовнішньої політики", – сказав він.
За словами Кулеби, запуск "Кримської платформи" на такому високому рівні – велика поразка Росії у цьому напрямі.
"Але ми не зупиняємося. Саміт ("Кримської платформи", – ред.) це не кінець. Це – початок великої роботи, яка зараз буде розгортатися за п'ятьма напрямами", – сказав міністр.
Йдеться про:
1. Зміцнення міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму.
2. Застосування обмежувальних заходів – санкцій.
3. Протидія порушенням прав людини.
4. Гарантування безпеки і свободи судноплавства.
5. Подолання економічних та екологічних наслідків окупації.
"У нас на руках є дуже сильний аргумент – декларація "Кримської платформи". Це – найсильніший документ, ухвалений щодо Криму з 2014 року. Її підтримали всі держави-учасниці саміту "Кримської платформи" та Європейський Союз. А також всі держави-члени НАТО також. Але документ залишається відкритим до приєднання і тому ми працюватимемо над розширенням участі в ньому. Також ми будемо "розшивати" цей документ – ті зобов'язання, які взяли на себе країни – в конкретні дії, заходи, ініціативи. І саме на цьому зараз буде зосереджена наша робота", – наголосив Кулеба.
Нагадаємо, раніше у МЗС України прокоментували реакцію Росії на саміт "Кримської платформи".
Довідка: Установчий саміт "Кримської платформи" відбувся 23 серпня у Києві. Там були присутні представники 46 країн та міжнародних організацій.
Офіційно визначеними темами для обговорення були:
консолідація міжнародної політики невизнання зміни правового статусу Криму, можливості для посилення санкцій проти країни-агресора, захист прав людини, гарантування безпеки в Азово-Чорноморському регіоні, забезпечення дотримання принципу свободи навігації, а також подолання негативних наслідків окупації для екології та економіки регіону.
У підсумку учасники підписали спільну декларацію, в якій вони не визнають і продовжують засуджувати тимчасову окупацію та незаконну анексію Криму, що становить прямий виклик міжнародній безпеці з серйозними наслідками для міжнародно-правового порядку, що захищає територіальну цілісність, єдність та суверенітет всіх держав.
Читайте також: Істерика Кремля: В яку пастку Росія втрапила із "Кримською платформою"
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Новини на Depo.ua