ЗМІ оприлюднили тіньові схеми, які покривали Марченко та Любченко, а також їхню "вартість" для бюджету

Обсяги схем у 2020 році становили від 436 до 650 млрд грн, внаслідок чого бюджет недоотримав податків на суму приблизно 109-175 млрд грн. У 2020 році, практично протягом усього року, Міністерство фінансів очолював нинішній міністр Сергій Марченко, а головою податкової був його ставленик, а згодом перший віце-прем'єр Олексій Любченко, пише видання Економічні новини. Тому логічно припустити, що вони є основними відповідальними за ці схеми.

Видання посилається на підсумки звіту, оприлюдненого аналітичним центром CASE-Україна та присвяченого дослідженню тіньової економіки й схем ухилення від сплати податків в Україні. За підрахунками аналітиків, масштаб махінацій міг сягати від 918 до 1 526 млрд грн. або від 22 до 36% ВВП країни, який у 2020 році становив 4,2 трлн грн. При цьому схеми ухилення позбавили бюджет України сум, які можна порівняти з кошторисом всього Пенсійного фонду або всіх силових структур разом узятих — від 263 до 443 млрд грн.

Журналісти зазначають, що дослідження з'явилося одночасно з активним обговоренням у ЗМІ питання причетності міністра фінансів Сергія Марченка та експершого віцепрем'єра Олексія Любченка до "скруток" ПДВ та інших схем ухилення від оподаткування. До того ж у деяких матеріалах йшлося навіть про те, що після відставки Любченка Марченко міг неформально очолити схему.

Автори матеріалу взяли до уваги цифри щодо контрабанди, сірого імпорту, "скруток" ПДВ, а також роботу конвертцентрів. За всі ці напрямки відповідають Мінфін та податкова, яку Любченко очолював перед тим, як піти на посаду першого віцепрем'єра. Сукупно обсяги схем у цих категоріях, за підрахунками експертів, становлять від 436 до 650 млрд грн, або 43 – 48% усіх тіньових схем ухилення від сплати податків. Втрати бюджету від них становили у 2020 році оцінково 109 — 175 млрд грн на рік чи близько 40-42% всіх втрат від податкових махінацій.

У дослідженні економістів є одразу кілька вказівок на те, що саме за Марченка та Любченка схеми розквітли з більшою силою. Раніше ЗМІ писали про це, скорше ґрунтуючись на інтуїції та даних учасників ринку — компаній, які вимушені були брати участь у "скрутках" і користуватися послугами конвертаційних центрів.

Зокрема, автори дослідження тіньової економіки наводять дані про те, що співвідношення зібраного ПДВ та валового внутрішнього продукту поступово знижується. Фактично йдеться про нарощування схем, коли товари в країні продаються, а податки з них не сплачуються. У 2020 році цифра становить менше 13% уперше з кризового 2015 року.

Ще більш переконливим є показник ПДВ-розриву — між очікуваною конкурентною економікою і фактичною сплатою податку. Протягом 2015-2018 років різниця між цими показниками не перевищувала 10%, хоча за Януковича цифри сягали і 37%. Однак у 2019-2020 роках розрив раптом збільшився вдвічі – до 22%.

Аналітики приходять до висновків, що у тематиці "скруток" є явна тенденція до зростання. А ефективність їхніх податкових перевірок залишається низькою: не більш ніж 10% перевірених виявляються "скрутчиками", хоча насправді ця цифра набагато вища. Окрім того, обсяги контрабанди також мають тенденцію до збільшення. Жодних зрушень немає і у питанні боротьби з "конвертаційними центрами", "обороти" яких становлять близько 120 млрд грн щорічно.

Фактично здебільшого ці висновки резонують із претензіями, які міністру фінансів Сергію Марченку ще у квітні 2021 року висували народні депутати, які ініціювали його відставку і навіть вносили до сесійної зали відповідний проект постанови.

Видання нагадує, що нещодавно деякі ЗМІ опублікували інформацію про те, що міністр фінансів Сергій Марченко міг взяти під контроль "скрутки", в причетності до яких звинувачували першого віце-прем'єра Олексія Любченка. "Оприлюднене дослідження дає підстави припускати, що міністр фінансів, до посадових обов'язків якого, поміж іншим, входить боротьба з ухиленням від оподаткування, ніколи цього контролю й не втрачав", — йдеться у статті.