"Боротьба" Мінфіну Марченка з контрабандою призвела до мільярдних втрат бюджету, – ЗМІ

Це свідчить лише про збільшення тіньових потоків через кордон, пише видання "Апостроф".

Президент Володимир Зеленський заявив, що з моменту набуття чинності рішення про санкції, надходження до бюджету країни збільшилися на 45 млрд грн. Схожу цифру – 47 млрд грн – місяцем раніше озвучував секретар РНБО Олексій Данилов. Проте конкретніші цифри, які фігурують у звітах СБУ і Держмитслужби, набагато скромніші за ці показники. Наприклад, за словами голови СБУ Івана Баканова, завдяки роботі спецслужби "з початку 2021 року" було донараховано 2 млрд грн митних платежів, а фактично сплачено лише 981 млн грн. ДМСУ заявила, що "перевиконала план" на 22,6 млрд грн за 10 місяців 2021 року. При цьому яка саме сума надійшла до бюджету внаслідок боротьби з контрабандою на митниці – незрозуміло.

"Цілком імовірно, що цифру в 47 млрд грн поспіхом намалювали президенту в Мінфіні. Раніше сам Марченко озвучував умовний "KPI", при якому боротьбу з контрабандою можна назвати успішною – плюс 2-3 млрд грн на місяць або 24-36 млрд грн. Проте навіть ці показники схожі на сміховинні на тлі звинувачень, якими Зеленський і Данилов мотивували введення санкцій проти контрабандистів: втрати від контрабанди вони оцінили в 300 млрд грн, з яких 100 млрд – від неефективної роботи митниці", – йдеться у матеріалі.

Економіст Віктор Скаршевський напередодні опублікував на своїй сторінці у Facebook розрахунки, згідно з якими "перевиконання планів", яке демонструють на митниці, – ніщо інше, як окозамилювання, засноване на заниженні планів та ігноруванні об'єктивних економічних факторів розвитку економіки. За його словами, за 10 місяців 2021 року обсяги імпорту збільшилися на 36%, а митні надходження лише на 32%. Податкове навантаження на імпорт почало падати. Це призвело до того, що після початку "боротьби" з контрабандою, з травня по жовтень 2021 року, бюджет недоотримав $491 млн або 13 млрд грн.

"Фактично це означає, що жодної реальної боротьби з контрабандою насправді не ведеться. А Мінфін, який відповідає за координацію митниці та податкової, просто вводить президента та РНБО в оману", – резюмує видання.

Журналісти стверджують, що Марченко нібито давно хоче контролювати митницю та схеми на ній. Як нагадує видання УНН, після призначення Марченка міністром у 2020 році, головним митником тимчасово став Ігор Муратов, до якого Марченко приставив як заступника "свою" людину Андрія Павловського, ексзаступника директора одного з департаментів Мінфіну. У ЗМІ звучали заяви, що Марченко "шантажує" своєю відставкою прем'єра Дениса Шмигаля, щоб продавити на посаду голови Митниці свою людину: "ціною питання" називали нібито контроль над 3-5 млрд доларів тіньових потоків на рік. В результаті у серпні 2020 року Павловський змінив Муратова і став в.о. голови Митниці.

Одразу після призначення Павловського було опубліковано список кандидатур, які той подав на погодження Марченка як нових начальників місцевих митниць. Найскандальнішим стало призначення на Одеську митницю колишнього чиновника часів Януковича Дениса Пудрика.

Ексглава митниці, а тепер міністр стратегічних галузей промисловості Павло Рябікін у свіжому інтерв'ю наголошує, що Мінфін не давав грошей на реальну реформу митниці, не лобіював необхідні законопроєкти.

Після відходу Рябікіна Кабмін призначив тимчасовим виконувачем обов'язків голови Митні ексначальника управління розвідки Адміністрації Державної прикордонної служби В'ячеслава Демченка. "Одним із перших його викликів, очевидно, стане відбити атаки Марченка щодо нав'язування своїх людей на регіональні митниці. Адже "в обмін" на небажання "співпрацювати", новоспечений керівник може запросто отримати від Мінфіну завищені та свідомо нездійсненні плани бюджетних надходжень. Інша справа, що в такому разі не буде нічого списувати на "зменшення контрабанди", щоб звітувати перед Президентом", – йдеться у статті.