Хмари-НЛО: Українські полярники розповіли про цікаве атмосферне явище в Антарктиді

Метеорологи 26-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) в Антарктиді зафіксували в небі над горами як ніколи багато сочевицеподібних хмар.

Як розповіли на сторінці Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) у Facebook, це овальні хмари, витягнуті по горизонталі, з рівними чітко окресленими краями. Вони мають яскравий білий колір, іноді з різнокольоровим сяянням. За формою ці хмари нагадують сочевицю, мигдаль або навіть сигари, передає Depo.ua. 

"Полярники також жартують, що – це антарктичний НЛО, адже вони схожі на літаючі тарілки. Таке враження може бути й тому, що сочевицеподібні хмари зазвичай розташовані на небі окремо від будь-яких інших груп хмар. Вони можуть лише "зливатися" між собою, нагадуючи стос тарілок. Сочевицеподібні хмари здебільшого спостерігаються в гірських регіонах", – зазначається у повідомленні.

Які причини виникнення цього атмосферного явища

• сильний горизонтальний потік повітря, насичений вологою;

• перешкоди (власне гірські вершини), які цей потік огинатиме;

• стійка стратифікація атмосфери, тобто чіткий поділ повітря на "важкий" та "легкий" шари (інакше хмара може рости вгору і утвориться вже купчасто-дощова височезна хмара).

У НАНЦ пояснюють, що коли потік огинає перешкоду, утворюється хвиля, на верхівці якої волога конденсується (тобто з газоподібного стану переходить у рідкий) і з'являється хмара. Пройшовши гребінь хвилі, краплі води опускаються вниз й випаровуються, але в цей час на їхнє місце постійно приходить новий конденсат з натікаючого потоку повітря. Тому сочевицеподібні хмари не рухаються небом, а неначе "зависають" в одній точці – якраз от на тій верхівці, де відбувається утворення крапель. Через це й товщина таких хмар може становити лише 500 м, а в ширину вони можуть бути від кількох (за масштабом окремої гори) до 10-20 км (якщо об’єднуються над гірським хребтом). 

Зазначається, що сочевицеподібні хмари найчастіше "живуть" в середньому ярусі (хоча можуть бути і в нижньому та верхньому), тобто на висоті від 2 км до 4 км в полярних регіонах і до 8 км у теплих широтах.

"Вони належать до родини висококупчастих хмар, які самі по собі ніяк не впливають на зміну погоди і вкрай рідко дають опади. Однак їхня поява зазвичай "віщує" майбутнє погіршення погоди, зокрема, наближення холодного атмосферного фронту або переміщення холодних повітряних мас з віддалених районів. Власне, так і відбулося на "Вернадському": за великим скупченням сочевицеподібних хмар прийшла жахлива негода", – зазначається у повідомленні НАНЦ.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Антарктиду прийшла справжня зима – погода відзначається сильними снігопадами, вітром та морозами. Острів Галіндез, на якому знаходиться українська антарктична станція "Академік Вернадський", накрила сильна завірюха з рекордною для цієї зимівлі швидкістю вітру – 33,2 м на секунду.

Довідка: Станція "Академік Вернадський" – єдина українська антарктична станція, розташована на мисі Марина острова Галіндез. Вона працює постійно і є метеорологічною та геофізичною обсерваторією. Була заснована в 1947 році як британська станція "Фарадей", у лютому 1996 року Велика Британія передала її Україні. Тоді ж на станції було відкрито пункт поштового зв'язку, де діє спеціальний поштовий штемпель з перевідною датою "Українська антарктична станція "Академік Вернадський".

Читайте також: Українські полярники показали "летючі" айсберги біля Антарктиди