Новий директор "Борисполя" боротиметься з корупцією і відновлюватиме пасажиропотік, – ЗМІ

Новому генеральному директору міжнародного аеропорту "Бориспіль" Олексію Дубревському доведеться не тільки займатися поверненням докризових обсягів пасажиропотоку і залученням інвестицій в інфраструктуру аеропорту, але і боротися з корупційними схемами, що дісталися йому "в спадок" від попередника Павла Рябікіна  

Журналіст відділу новин

Про це пише видання "Фокус". Цей показник має стати ключовим під час оцінювання роботи нового керівника наглядовою радою підприємства і керівництвом країни, зазначають журналісти.

За даними Мінінфраструктури, у Дубревського більш ніж 15-річний досвід роботи у сфері авіації. Зокрема, він працював у німецькій компанії Lufthansa, керував комерційним напрямком аеропорту "Донецьк" ім. С. Прокоф'єва, був директором з розвитку бізнесу аеропорту Рас-ель-Хайма (ОАЕ). Протягом останніх двох років Дубревський очолював КП "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" (у статусі в. о.).

Представляючи нового гендиректора, міністр інфраструктури Олександр Кубрак заявив, що серед першочергових завдань Дубревського — відновлення доковідних показників роботи аеропорту "Бориспіль" як ключових повітряних воріт країни. Це завдання істотно ускладнюється тим фактом, що закриття повітряних просторів Росії і Білорусі ставить під сумнів розвиток "Борисполя" як хаба між сходом і заходом, на що завжди робила ставку якірна авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України".

"Модернізація інфраструктури, оптимізація неавіаційної діяльності, стійке фінансування інвестпроектів, реалізація яких є базисом для створення високотехнологічного і прогресивного аеропорту, що підвищує не тільки інвестиційну привабливість "Борисполя", а й усієї країни. Робота з налагодження нових партнерств має тривати в режимі нон-стоп", — зазначає Дубревський.

За його словами, основним завданням підприємства має стати формування сприйняття аеропорту не тільки як об'єкта авіаційної інфраструктури, але і як сучасного мультисервісного комплексу, який надає широкий спектр послуг B2C, B2B в авіаційній і неавіаційній сфері.

Також серед першочергових завдань — робота з неавіаційними доходами, наприклад поліпшення сервісу таксі при аеропорті, упорядкування системи розміщення реклами. Крім того, важливим напрямком має стати розвиток безбар'єрності для маломобільних груп населення, створення умов для системного підвищення кваліфікації співробітників.

Втім, на думку журналістів, найбільше уваги буде приділено боротьбі з корупційними схемами. Зокрема, це корупція на будівельних роботах (термінали, розширення інфраструктури, будівництво паркінгу). У жовтні 2020 року Служба безпеки України викрила змову колишнього керівництва "Борисполя" з підрядниками будівництва паркінгу, в межах якого зловмисники завищували обсяги виконаних робіт і переводили в готівку бюджетні гроші через фірми-прокладки. За даними СБУ, схема, що процвітала в 2017-2018 роках, коли аеропорт очолював Павло Рябікін, дозволила перевести в готівку 37 млн грн і сформувати близько 6 млн грн необґрунтованого податкового кредиту.

Друга відома схема — це здавання в оренду комерційних площ "потрібним" компаніям за заниженими цінами. За даними НАБУ і САП, які припинили діяльність махінаторів у вересні 2020 року, схема діяла мінімум п'ять років. Посадовці аеропорту з 2014-го по 2019 рік, змовившись із "правильними" орендарями, завдали збитків "Борисполю" на більш ніж 16,5 млн грн.

Третя група схем — це особливе ставлення до деяких авіакомпаній, що роками створювалося в "Борисполі", наприклад щодо МАУ або російської "Інтеравіа". Зокрема експерти називають "пільгові" умови з оренди місць для авіапарків перевізників, коли ті платять не за весь майданчик, а тільки за його частину. Крім того, ЗМІ не раз писали і про боргові відносини МАУ і "Борисполя", які завдали державному підприємству багатомільйонних збитків. Чого лише варта схема з вексельними розрахунками, борги за якою до осені 2020 року досягли 500 млн грн, після чого авіакомпанія Коломойського просто пішла до суду, щоб визнати свої зобов'язання недійсними.

Четвертий тип зловживань — це "робота" з вантажними перевезеннями. Тут схеми можуть процвітати на найрізноманітніших рівнях — від індивідуального штучного створення проблем на митному або прикордонному контролі окремим пасажирам до "втрачених", "тіньових" вантажів на мільярди гривень, які надходять в аеропорт без належного митного оформлення з відповідними "відкатами" керівництву за сприяння цим процесам.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Новини Depo.ua

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme