У "рейтингу довіри" росіян небіжчик Жириновський опинився на другому місці

Про це йдеться у звіті за результатами соціологічного дослідження "Росія напередодні переговорів. Соціально-політичні настрої росіян січень-лютий 2025" — спільного проєкту видання "Ділова столиця", Медіацентру Україна та соціологічної компанії "Нью Імідж Маркетинг Груп".

В інфографіці запитання та варіанти відповіді надані мовою опитування.

Рейтинг довіри росіян очолює президент РФ Володимир Путін — 47% опитаних довіряють йому повністю, 34% — скоріше довіряють.

На другому місці — лідер ЛДПР Володимир Жириновський, який помер у квітні 2022 року: 40%і 36% відповідно.

Далі в першій п'ятірці йдуть:

• міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров — 43% і 30%;
• російські військові в цілому — 34% і 39%;
• голова уряду Михайло Мішустін — 29% і 33%.

Рейтинг недовіри очолив президент США Дональд Трамп. Йому зовсім не довіряють 39%, скоріше не довіряють — 31%.

Далі в першій п'ятірці:

• голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна — 31% і 22% відповідно;
• лідер Компартії РФ Геннадій Зюганов — 16% і 25%;
• експрезидент, заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв — 19% і 21%;
• лідер Чечні Рамзан Кадиров — 16% і 18%.

Відповідно, найкращий баланс довіри має Володимир Путін — 81% йому довіряють, 16% — ні. На другому місці — померлий Володимир Жириновський — 76% і 18% відповідно.

"Рівень довіри до російської військово-політичної верхівки за останні пів року щодо більшості фігурантів змінився в рамках похибки, за винятком президента (ріст на 5%), Кадирова (мінус 6%), міністра оборони (мінус 5%), мера Москви (мінус 7%), начальника Генштабу (мінус 6%)", — конкретизують автори дослідження.

Опитування проводилося в січні-лютому 2025 року за методикою CATI (Computer Assisted Telephone Interview — телефонне опитування за інтерактивною структурованою анкетою). У ньому взяли участь 1200 росіян (5% від тих, до кого зверталися). Статистична похибка з ймовірністю 0,95 не перевищує 2,8%. 

Автори зауважують, що масові опитування у РФ мають свою специфіку: важко отримати максимально об’єктивні дані, з одного боку, через лояльність учасників до влади та її ініціатив, а з іншого — через побоювання репресій.