В Україні від 16 січня 2022 року всі друковані ЗМІ мають виходити українською

У випадку порушення мовного законодавства на видавців чекають штрафи.

Про це повідомляє Depo.ua із посиланням на прес-службу Держкомтелерадіо.

"Відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" друковані засоби масової інформації можуть видаватись іншими, ніж державна, мовами (зокрема, російською) за умови, що одночасно з відповідним накладом видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною. Наклад українською мовою має бути виготовлений, і обов'язкові примірники мають бути надіслані відповідно до законодавства, навіть якщо, окрім обов'язкових примірників, більше жоден екземпляр українською не вдасться розповсюдити", – наголосили у комітеті.

Зазначається, що пускати друк російською мовою можна буде виключно за умови, якщо передплатники мають змогу виписувати видання державною мовою. Окрім цього, законодавство передбачає заборону на внесення до друкованих видань інформації іншою мовою, зокрема, йдеться про оголошення чи рекламу.

"Винятки згадано в частині 5 статті 25 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної": під них підпадають англійська мова, офіційні мови ЄС, кримськотатарська, мови інших корінних народів України. Російська мова у цей перелік не потрапила", – йдеться у повідомленні.

Для друкованих ЗМІ, в яких у свідоцтві про реєстрацію записано місцеву сферу розповсюдження, вимога про мову видання починає діяти із 16 липня 2024 року.

"За порушення вимог щодо мови друкованого видання штраф сягає від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян", – резюмували у Держкомтелерадіо.

Нагадаємо, раніше стало відомо, на що частіше скаржаться українці стосовно мовного закону. Так, найбільше скарг надходило до мовного омбудсмена на інтернет-магазини й веб-сайти з надання послуг, бiзнес у сферi обслуговування, зовнiшню рекламу й органи державної влади та мiсцевого самоврядування. Дещо менше скарг надходило на телебачення та радiомовлення.

Водночас у Нацраді заявили, що не можуть карати телеканали за порушення мовного закону. За словами очільниці Нацради Ольг Герасим'юк, її організація просто не має законних підстав для цього.