"Виходимо зі статусу жертви": Кулеба назвав п'ять напрямів боротьби за український Крим

Декларація "Кримської платформи" – найсильніший документ, ухвалений щодо Криму з 2014 року.

Про це повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час брифінгу, передає Depo.ua.

"Мене особисто тішить, що ми нарешті виходимо зі статусу жертви у статус рятівника. Тобто ми зовсім інакше починаємо позиціонувати Україну на міжнародній арені. Це і є філософія стратегії зовнішньої політики", – сказав він.

За словами Кулеби, запуск "Кримської платформи" на такому високому рівні – велика поразка Росії у цьому напрямі.

"Але ми не зупиняємося. Саміт ("Кримської платформи", – ред.) це не кінець. Це – початок великої роботи, яка зараз буде розгортатися за п'ятьма напрямами", – сказав міністр.

Йдеться про:

1. Зміцнення міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму.

2. Застосування обмежувальних заходів – санкцій.

3. Протидія порушенням прав людини.

4. Гарантування безпеки і свободи судноплавства.

5. Подолання економічних та екологічних наслідків окупації.

"У нас на руках є дуже сильний аргумент – декларація "Кримської платформи". Це – найсильніший документ, ухвалений щодо Криму з 2014 року. Її підтримали всі держави-учасниці саміту "Кримської платформи" та Європейський Союз. А також всі держави-члени НАТО також. Але документ залишається відкритим до приєднання і тому ми працюватимемо над розширенням участі в ньому. Також ми будемо "розшивати" цей документ – ті зобов'язання, які взяли на себе країни – в конкретні дії, заходи, ініціативи. І саме на цьому зараз буде зосереджена наша робота", – наголосив Кулеба.

Нагадаємо, раніше у МЗС України прокоментували реакцію Росії на саміт "Кримської платформи".

Довідка: Установчий саміт "Кримської платформи" відбувся 23 серпня у Києві. Там були присутні представники 46 країн та міжнародних організацій.

Офіційно визначеними темами для обговорення були: 

консолідація міжнародної політики невизнання зміни правового статусу Криму, можливості для посилення санкцій проти країни-агресора, захист прав людини, гарантування безпеки в Азово-Чорноморському регіоні, забезпечення дотримання принципу свободи навігації, а також подолання негативних наслідків окупації для екології та економіки регіону. 

У підсумку учасники підписали спільну декларацію, в якій вони не визнають і продовжують засуджувати тимчасову окупацію та незаконну анексію Криму, що становить прямий виклик міжнародній безпеці з серйозними наслідками для міжнародно-правового порядку, що захищає територіальну цілісність, єдність та суверенітет всіх держав.

Читайте також: Істерика Кремля: В яку пастку Росія втрапила із "Кримською платформою"