НАБУ визначили центральним органом виконавчої влади зі спецстатусом: Чи зміниться щось для Ситника

За відповідне рішення проголосували 304 народних депутати, передає Depo.ua.

Про це повідомляє Depo.ua.

На думку ініціаторів законопроекту, він спрямований на:

1. Усунення суперечностей між Конституцією та законом про НАБУ.

2. Пов’язане з цим забезпечення гарантій незалежності для НАБУ.

Що пропонує законопроект

Проектом закону України пропонується:

• визначити статус НАБУ як центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ) зі спеціальним статусом;

• передбачити, що набуття НАБУ статусу ЦОВВ зі спеціальним статусом не потребує будь-яких додаткових заходів, пов’язаних з ліквідацією або реорганізацією органу, вчинення будь-яких дій щодо його працівників тощо;

• встановити особливості порядку взаємодії НАБУ з Кабінетом міністрів, центральними органами виконавчої влади з метою унеможливлення втручання уряду в діяльність НАБУ;

• визначити особливості застосування положень нормативно-правових актів, які регулюють питання діяльності центральних органів виконавчої влади та державної служби, з метою забезпечення інституційної та операційної незалежності НАБУ;

• визначити повноваження Кабміну щодо призначення на посаду директора НАБУ та звільнення з цієї посади за наявності встановлених законом підстав;

• визначити, що конкурсний добір на посаду директора НАБУ організовує та проводить конкурсна комісія, до якої входять шість осіб (із яких три особи визначаються Кабміном і три особи – урядом на підставі пропозицій партнерів з розвитку, які надавали Україні міжнародну технічну допомогу у запобіганні та протидії корупції);

• удосконалити засади організації та проведення конкурсного відбору на посаду директора НАБУ задля забезпечення прозорості та об’єктивності такого відбору;

• визначити, що зовнішню оцінку ефективності діяльності НАБУ проводить комісія у складі трьох осіб, визначених Кабміном на підставі пропозицій партнерів з розвитку, які надавали Україні міжнародну технічну допомогу у запобіганні та протидії корупції;

• визначити засади організації та проведення зовнішньої оцінки ефективності діяльності НАБУ;

• визначити, що чинний нині директор НАБУ Артем Ситник виконуватиме повноваження до призначення нового очільника за встановленою цим законом процедурою.

За словами народного депутата від "Слуги народу" Павла Фролова, ухвалення цього документу має привести статус і порядок призначення директора НАБУ у відповідність до вимог Конституції та законодавства.

Водночас є імовірність зриву конкурсу на призначення нового директора НАБУ, в тому числі через затримки у наданні (узгодженні кандидатур до конкурсної комісії), що продовжить повноваження Ситника.

Фролов зауважив також, що норми проекту закону передбачають, що Кабмін спрямовуватиме і координуватиме НАБУ в бюджетному процесі.

Згідно з пояснювальною запискою, ухвалення цього законопроекту дозволить:

• усунути невідповідність деяких положень закону про НАБУ нормам Конституції, а також прогалини, що виникли у правовому регулюванні діяльності НАБУ через визнання окремих положень неконституційними та втрату ними чинності;

• усунути невизначеність статусу особи, яка обіймає посаду директора НАБУ;

• забезпечити сталість та безперервність діяльності НАБУ;

• належно втілити гарантії незалежності НАБУ;

• виконати міжнародні зобов’язання України та імплементувати у повному обсязі міжнародні стандарти щодо незалежності антикорупційних органів;

• знизити рівень корупції в Україні завдяки забезпеченню ефективності та неупередженості діяльності НАБУ;

• підвищити довіру до антикорупційних інституцій та органів влади в цілому.

Зазначимо, що жодного голосу за документ не віддали нардепи від "Опозиційної платформи – За життя" та "Батьківщини".

Нагадаємо, раніше Євросоюз закликав Верховну Раду підтримати законопроект про НАБУ. Це буцімто гарантує незалежність та ефективність НАБУ, що критично важливо для досягнення помітних результатів у боротьбі з топ-корупцією.

Довідка: 28 серпня 2020 року Конституційний Суд України (КСУ) визнав неконституційним указ президента №218/2015 про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.

16 вересня 2020 року КСУ визнав неконституційними окремі положення закону України "Про Національне антикорупційне бюро України".

Йшлося, зокрема, про те, що голова НАБУ Артем Ситник не може обіймати свою посаду.

Виконавча служба Мін'юсту не виконала рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо відсторонення Ситника з посади шляхом видалення його з Єдиного державного реєстру за рішенням КСУ.

Міністр юстиції Денис Малюська заявив, що Ситник продовжить бути директором НАБУ, хоча як міністр юстиції він не має повноважень тлумачити рішення КСУ.

З огляду на це та інші неточності в законодавстві й рекомендації КСУ "слуги народу" вирішили внести зміни до закону про НАБУ з метою його приведення у відповідність до Конституції України, усунення прогалин, які виникли у правовому регулюванні діяльності НАБУ через визнання неконституційними та втрату чинності окремими нормами, а також врахування вказаних КСУ правових позицій.

21 травня 2021 проект закону №5459-1 щодо приведення статусу Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у відповідність до вимог Конституції було схвалено в першому читанні.