Німецькі політики закликають зупинити "Північний потік-2" у разі вторгнення РФ в Україну

Депутат Бундестагу, експерт у зовнішньополітичних справах ХДС Норберт Реттген заявив, що не можна "вилучати потенціал стримування проти Росії на цій критичній фазі". Він впевнений, що для президента РФ Володимира Путіна Україна лише "привід" для перегляду європейського порядку за допомогою війни.

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на журнал Spiegel.

"Тільки якщо Путіну доведеться рахуватися з незліченними наслідками, Захід, можливо, може перешкодити йому вдатися до насильницьких дій", – сказав Реттген. 

З ним погоджується й екс-міністр закордонних справ і екс-канцлер ФРН соціал-демократ Зігмар Ґабріель.

"Власну силу в переговорах можна набути лише тоді, коли серйозно протидієш російській загрозі військового вторгнення в Україну", – сказав Ґабріель.

За його словами, Кремль має знати ціну війни в Європі. Таким чином Ґабріель заперечив своєму однопартійцю, канцлеру Олафу Шольцу стосовно того, що "Північний потік-2" є суто приватним проектом.

"У цьому відношенні це ніколи не був суто економічний проект, а завжди пов’язаний із політичними умовами, які президент Росії завжди акцептував. Звісно, "Північний потік-2" не може запрацювати, якщо Росія атакує Україну", – додав він. 

Водночас "зелений" політик Антон Гофрайтер закликав якомога довше відтермінувати рішення про введення в експлуатацію газопроводу, адже це може стати засобом тиску на Путіна.

"Уже лише з геостратегічних міркувань розумно тримати це питання відкритим якомога довше", – сказав він.

Нагадаємо, дещо раніше голова МЗС Німеччина Анналена Бербок заявила, що у разі загострення ситуації навколо України, ФРН буде вживати "відповідних заходів" щодо "Північного потоку-2".

Довідка: "Північний потік-2" – проект розширення газогону "Північний потік" у Балтійському морі довжиною 1 234 км, який також б'є по українській ГТС. Початковий проект передбачав будівництво двох ниток газопроводу від Росії до Німеччини (загальною потужністю 55 млрд куб м газу на рік).

Газогін мав проходити через п'ять країн: Росію (118 км), Фінляндію (374 км), Швецію (510 км), Данію (147 км) й Німеччину (85 км). Однак низка західних країн почали виступати проти завершення будівництва водогону та навіть запроваджувати санкції.

Незважаючи на це, 10 вересня 2021 року російський "Газпром" оголосив про завершення будівництва газопроводу "Північний потік-2". 13 вересня стало відомо, що німецький регулятор отримав всі необхідні документи для початку процесу сертифікації "Північного потоку-2".  Federal Network Agency (Bundesnetzagentur) (BNA) розпочало процес сертифікації газопроводу "Північний потік-2", який може зайняти до чотирьох місяців. У процесі сертифікації, зокрема, братиме участь польська нафтогазова компанія PGNiG.

1 жовтня у Кремлі не виключили, що терміни запуску "Північного потоку-2" будуть відкладені через зміну влади в Німеччині.

На початку листопада 2021 року Росія офіційно заявила про готовність "Північного потоку - 2" до запуску. Водночас Німеччина призупинила сертифікацію Nord Stream 2 AG і залучила до процесу дві українські компанії.

Голова фракції Європейської народної партії (ЄНП) в Європарламенті Манфред Вебер заявив, якщо Путін застосує зброю проти України, тоді газопроводу "Північний потік-2" – кінець.

16 грудня у Німеччині заявили, що сертифікація "Північного потоку-2" не відбудеться найближчим часом. У першому півріччі 2022 року завершення процедури не очікується.

Водночас на Росії бояться, що "Північний потік-2" можуть взагалі не сертифікувати. Причиною можуть стати заходи США. Як відомо, Білий дім розглядає можливість введення санкцій проти російського газопроводу.

Читайте також: Це вам не Меркель: Чому новий німецький уряд хоче застопорити "Північний потік — 2"