Розслідування Bellingcat: Коротко, про що йдеться в першій частині

У першій частині розслідування розповідається про те, як українським розвідникам вдалося завербувати бойовиків ПВК Вагнера та отримати з їхніх рук прямі докази їхньої участі у військових злочинах

Максим Карпенко
Журналіст стрічки новин
Розслідування Bellingcat: Коротко, про щ…
Фото: Bellingcat / Facebook

За інформацією журналістів, українська розвідка вивчала "вагнерівців" з 2014 року.

Про це повідомляє Depo.ua із посиланням на першу частину спільного розслідування Bellingcat та The Insider.

У 2018 році ГУР (Головне управління розвідки Міністерства оборони України) звернуло увагу, що багато "вагнерівців" повертаються додому і сидять без роботи, спиваючись і впадаючи в депресію. ГУР вирішила виманювати їх під приводом пропозиції роботи.

Як готувались виманювати бойовиків Вагнера

"Спочатку ідея полягала в тому, щоб виманити чотирьох-п'ятьох осіб на територію Угорщини під приводом, що для роботи у новій ПВК треба пройти підготовку у спеціальному тренувальному таборі. В Угорщині їх затримали б, екстрадували в Україну і судили", – йдеться у статті.

До вересня 2019 року ГУР зібрало дані більш ніж тисячі найманців, переважна більшість з яких воювали на сході України між 2014 та 2018 роками. Особливо цікавили ті, хто засвітився у якихось військових злочинах на території України, – це кілька десятків конкретних осіб.

Хто здійснював цю операцію

Для вербування цих найманців було створено групу співробітників спецслужб. Для реалізації проекту, який отримав кодову назву "Авеню", також потрібна була якась ПВК та куратор, який зображував би представника російських спецслужб.

Використовували реальну, але таку, що припинила діяльність, ПВК "МАР", яка була створена в Санкт-Петербурзі в 2012 році і вигадали правдоподібну небойову задачу. Як таку було обрано охорону нафтових об'єктів "Роснефти" на Близькому Сході.

Важливим учасником проекту був колишній офіцер ГРУ, завербований українською розвідкою в "ДНР" кількома роками раніше. Роль "головного рекрутера" і "куратора проекту від спецслужб" зіграв спецназівець з реальним бойовим досвідом. Проаналізувавши отримані заявки та іншу зібрану інформацію, він доручив "Сергію Петровичу" провести співбесіду з деякими найперспективнішими кандидатами.

Як шукали перших бойовиків. Командир "Шаман"

Двоє з перших претендентів підходили під опис, але один виглядав особливо перспективним: Артем Міляєв, 1981 року народження. Міляєв зазначив, що був заступником командира штурмової бригади в "ДНР", де командував більш як 100 бійцями. У своєму першому спілкуванні з "рекрутером" він пропонував набирати бійців з-поміж своїх старих підлеглих. Він був відомий своїм бойовим товаришам, а також українській розвідці під позивним "Шаман".

На початку травня 2020 року Сергій Петрович повідомив Міляєву, що для всього проекту потрібно три взводи по 56 бійців, причому у кожного буде свій командир і всі вони підпорядковуватимуться Міляєву. "Петрович" також доручив Міляєву набрати перший взвод, який мав висунутись протягом кількох тижнів. Вони домовилися про матеріальне заохочення "Шамана" — він отримуватиме 2000 рублів за кожну заповнену анкету.

Рішення передати набір на аутсорсинг "Шаману" швидко дало свої плоди. До кінця травня фальшива ПВК отримала десятки нових заявок, усі вони посилалися на "Шамана" як на референта.

Анкета бойовика ПВК ВагнерВагнерівці надсилають свої анкети до ГУР

Фото: Bellingcat

На початок червня 2020 року ГУР МО отримало сотні сторінок докладних, написаних від руки зізнань бойовиків про їх роль у незаконних бойових діях у Східній Україні, на Близькому Сході та в Африці, а також імена командирів та фотографії медалей, виданих Кремлем, і навіть раніше ніде не бачені відео- та фотоматеріали про військові злочини, такі як збиття українського військового вертольота на Донбасі в 2014 році.

Найманці діляться своїм бойовим досвідом в анкетахАнкета вагнерівця, яку він надіслав ГУРАнкета бойовика з ПВК Вагнера

Фото: Bellingcat

Багато новобранців надали інсайдерські дані як про вторгнення Росії в Україну в 2014–2015 роках, так і про те, як російська держава надавала підтримку формально "приватній" військовій компанії Вагнера. Під час співбесіди підполковник Олександр Кривенко, можливо, найвищий офіцер із тих, якого рекрутувала команда ГУР, розповів, як у 2014 році військкомат в Астрахані попросив його сформувати батальйон для бойових дій на сході України.

Вагнерівці брали участь в окупації КримуАвтобіографія одного з вагнерівців

Фото: Bellingcat

Бойовики починають щось підозрювати. Спецоперацію врятував карантин. Петровича "вбили"

До кінця травня 2020 року новоявлена ​​приватна армія чисельністю 180 осіб, розділених на три взводи почала скаржитися, що їм доводиться надто довго чекати на початок роботи та виплату перших зарплат. Багато хто хотів особисто зустрітися із "Сергієм Петровичем". На щастя для українських розвідників уряд Росії кілька разів запроваджував карантин, що стало виправданням як для відстрочення зустрічі.

2 червня 2020 року "Сергія Петровича" було "убито" в бою під час виконання завдання в Сирії". Міляєву зателефонували із венесуельського номера. Людина на іншому кінці лінії представилася як "Артур Палич" — новий куратор, який змінив "Петровича".

Рішення "вбити Петровича" було ухвалене членами команди ГУР, оскільки вони прагнули розвіяти невдоволення найманців.

Перекидання бойовиків в Україну. Як хотіли посадити літак

Зі 180 бойовиків планували обрати кілька десятків головних військових злочинців, організувати для них переліт, а потім примусово посадити літак, коли він пролітатиме над українською територією. Через пандемію вилетіти з Росії можна було лише через територію Білорусі, а найзручнішим та правдоподібнішим рейсом через територію України був рейс до Стамбула. Вже на етапі перекидання до Мінська виникли складнощі, через пандемію між Росією та Білоруссю було встановлено прикордонний контроль, причому в'їзд до Білорусі був обмежений лише трьома причинами: лікування, відрядження для роботи у білоруській державній компанії чи транзит.

Найважливішою частиною операції мала стати примусова посадка літака. Маршрут із Мінська до Стамбула був зручним: літак був би в українському повітряному просторі близько 28 хвилин — цілком достатньо часу, щоб виконати процедуру аварійної посадки під хибним приводом. Ним було обрано загрозу вибуху на борту. У цьому сценарії, щойно відповідний наземний диспетчерський пункт буде проінформований про загрозу, він на свій розсуд дає вказівку літаку приземлитися в аеропорту на свій вибір, оскільки гіпотетичний ризик від вибуху поширювався не лише на пасажирів, а й на людей на землі. Більше того, згідно з міжнародним правом, українські авіадиспетчери можуть дати вказівку пілоту не повідомляти пасажирів про аварійну ситуацію або навіть про зміну траєкторії польоту.

Щоб реалізувати цей план, було необхідно, щоб хтось, хто фізично перебуває в аеропорту Мінська, зателефонував до служби управління повітряним рухом України і попередив про те, що він має вагомі підстави вважати, що на борту цього літака закладено бомбу. Той, хто дзвонив, повідомив би, що підслухав, як два пасажири обговорювали терористичний акт на борту рейсу. Дзвінок мав бути зроблений у момент, коли літак входив у повітряний простір України.

Про операцію дізнається Зеленський

Щоб звести до мінімуму ризик витоку та уможливити заперечення своєї причетності, команда ГУР залучила дуже вузьке коло колег із правоохоронних органів.

До другої половини червня 2020 року команда ГУР мала 180 найманців, готових вирушити на кілька місяців до Венесуели. З них ГУР обрала 40, чиї військові злочини були доведені і яких планувалося затримати. Групі ГУР була потрібна допомога СБУ у складанні короткого списку найманців, які були найбільш важливими для України, і щоб цю допомогу запросити, потрібно було схвалення офісу президента.

За словами опитаних екс-співробітників ГУР, президент України вперше був проінформований про запропоновану спецоперацію 15 червня 2020 року під час чергового понеділкового брифінгу з питань безпеки з керівниками спецслужб. Співрозмовники сказали, що президент Володимир Зеленський загалом схвалив операцію, намічену на 26 червня 2020 року та попросив підготувати докладний план. Цей концептуальний план було підготовлено та затверджено міністром оборони 1 липня 2020 року.

З цього моменту два старші офіцери, які відповідають за проект: Василь Бурба, директор ГУР, та Руслан Баранецький, заступник директора СБУ, регулярно проводили брифінги для президента про хід реалізації проекту "Авеню".

Кого могли захопити внаслідок операції

Після отримання політичного схвалення команда ГУР почала ділитися даними та погоджувати план зі своїми колегами із СБУ. СБУ підтвердила: бойовики, рекрутовані ГУР, мають величезне значення, багато хто з них уже перебував у списках найбільш розшукуваних СБУ терористів. Серед них були і бійці, які брали участь у вирішальних боях під Іловайськом та Дебальцевим, і бойовики, які збили у червні 2014 року український військово-транспортний літак під Луганськом (тоді всі 49 військовослужбовців на борту загинули), та найманці, які служили у ППО в районі (тобто потенційно важливі свідки у справі збитого Боїнга (MH17). Один із найманців навіть говорив про те, що на початку липня 2014 року він супроводжував через російсько-український кордон БУК (це зенітно-ракетний комплекс, який збив Боїнг).

Списки СБУ по вагнерівцяхСписки які СБУ підготувала для ГУР для захоплення вагнерівців

Фото: Bellingcat

Команда СБУ підготувала власний шорт-лист зацікавлених осіб – до нього увійшли 28 осіб. ГУР, доводячи число до намічених 45, додало до списку найманців, які не мали українського досвіду, аби бойовики не мали зайвих підозр. Тим часом у Росії "Артур Палич" дав "Шаману" вказівку зібрати початковий передовий взвод із 47 осіб. Команда ГУР надала "Шаману" перші "відрядження" для його взводу.

СБУ знала про операцію вагнерівців

Фото: Bellingcat

За допомогою найнятого розвідниками українського турагента було знайдено 34 квитки на рейс, який вилітав до Туреччини 25 липня, ще 13 квитків було знайдено на рейс двома днями пізніше. Таким чином, основні особи, які цікавлять ГУР, були включені до списку 34-х, решті сказали, що вони полетять пізнішим рейсом. 15 липня було куплено 34 квитки з Мінська до Стамбула на рейс, що вилітав через 10 днів. Декларована дата повернення – 19 жовтня, прямим рейсом зі Стамбула прямо до Москви, тобто за легендою первісне розгортання планувалося на період три місяці. Для правдоподібності було заброньовано зворотні квитки і для першої, і для другої групи.

"Шаман" доручив членам групи зібратися на центральному автовокзалі Москви о 8:00 24 липня, звідки автобусом їх мали доставити до Мінська. За планом вони прибували до Мінська пізно ввечері та вирушали прямо до аеропорту, звідки вилітали наступного ранку о 10:50.

Усі 33 учасники першої групи прибули до Москви вчасно. Увечері автобус із "вагнерівцями" успішно подолав кордон Білорусі та попрямував у бік аеропорту. У цей момент ще ніхто не припускав, що доїхати до аеропорту їм не судилося.

Про участь в спецоперації глави Офісу президента Андрія Єрмака та самого Володимира Зеленського читайте тут.

Що відомо про справу "вагнерівців"

29 липня 2020 року в Білорусі затримали бойовиків із ПВК "Вагнера": 32 – під Мінськом, ще одного – на півдні країни. Серед них були і ті, хто воював проти України на Донбасі.

Тоді правоохоронці Білорусі повідомили, нібито до них надійшла інформація про прибуття понад 200 бойовиків для дестабілізації ситуації у період виборчої кампанії.

11 серпня Офіс генпрокурора України направив до Генпрокуратури Білорусі запити про видачу 28 бойовиків (серед яких 9 громадян України), яких підозрюють в участі у терористичній організації.

14 серпня Олександр Лукашенко, який де-факто виконує обов'язки президента Білорусі, віддав 32 затриманих "вагнерівців" Росії.

17 серпня народний депутат України Олексій Гончаренко звинуватив оточення президента України Володимира Зеленського у зливі ворогам секретної інформації про таємну спецоперацію українських спецслужб з затримання російських бойовиків у Білорусі.

18 серпня головний редактор видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов із посиланням на власні джерела заявив, що ситуація з появою в Білорусі "вагнерівців" була нібито частиною секретної операції СБУ і ГУР Міноборони України, яка зірвалася через витік інформації з Офісу президента.

Він повідомив також, що президент Володимир Зеленський звільнив начальника ГУР МО Василя Бурбу за вимогу розслідувати провал операції із захоплення "вагнерівців", відкладеної главою ОП Андрієм Єрмаком.

Водночас в ОП, Службі зовнішньої розвідки та СБУ спростували цю інформацію.

6 вересня народний депутат Володимир Ар'єв оприлюднив протокол СБУ з прізвищами "вагнерівців", а також їхні квитки на рейс до Стамбула.

15 вересня генпрокурор Ірина Венедіктова повідомила, що правоохоронці розслідують три провадження щодо ситуації з "вагнерівцями".

Тоді ж, у 2020 році, ЗМІ повідомили, буцімто проект Bellingcat Еліота Хіггінса знімає фільм про так звану справу "вагнерівців" для Netflix.

19 травня 2021 року Верховна Рада створила провладну тимчасову слідчу комісію (ТСК) із питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, які могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, становити загрозу національній безпеці України.

Згодом Зеленський підтвердив, що операція із затримки "вагнерівців" існувала, але Україна не хотіла брати у ній участь.

15 листопада голова ТСК Мар'яна Безугла повідомила, що з’ясувати, хто вирішив відкласти спецоперацію щодо "вагнерівців", не вдалося.

Водночас генерал-лейтенант Михайло Забродський повідомив, що версія голови ТСК Безуглої стосовно "вагнергейту" є неправдивою. На його думку, операцію зірвали на найвищому державному рівні.

Довідка: Еліот Хіггінс – британський журналіст і блогер, відомий використанням свідчень із відкритих джерел – повідомлень ЗМІ та соціальних мереж – для дослідження справжніх фактів і глибокого аналізу реальних подій.

15 липня 2014 року Хіггінс розпочав новий проект під назвою Bellingcat, в межах якого розслідує поточні події, використовуючи інформацію з відкритих джерел, таких як відео, карти та фотографії.

Його запуск був профінансований за допомогою кампанії на Kickstarter.

Влітку 2014 команда Bellingcat складалася з Хіггінса та вісьмох добровольців, а вже наприкінці 2015 команда нараховувала 14 волонтерів-дослідників з усього світу та координувала свою діяльність на платформі Slack (корпоративний месенджер).

У 2020 році стало відомо, буцімто Bellingcat знімає фільм про так звану справу "вагнерівців" для Netflix.

Повідомлялося, нібито перша частина фільму Bellingcat має вийти у березні 2021 року. Керівник проекту Христо Грозєв заявляв також, що розслідувачі виявили докази того, що спецоперацію із затримання "вагнерівців" організовувала Служби безпеки України.

11 березня головний редактор видання "Цензор.нет" Юрій Бутусов, а також народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко повідомили, що Христо Грозєв 10 березня провів у Києві зйомки для фільму про обставини зриву операції щодо ПВК "Вагнер".

За словами Бутусова, Грозєву телефонував глава Офісу президента Андрій Єрмак, і сам "запропонував зустрітися й попросив записати для фільму інтерв'ю з державними діячами, які представлять у фільмі позицію Офісу президента в цій справі".

Також Бутусов повідомляв, що Грозєв записав інтерв’ю з агентами НАБУ, високопосадовцями Міністерства оборони та п’ятим президентом Петром Порошенком.

Водночас в Офісі президента спростували інформацію, що до нього приїжджали розслідувачі з Bellingcat, аби взяти коментар для свого фільму.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Новини Depo.ua

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme