У МОЗ відхрестилися від міфу про закриття психлікарень і пацієнтів, які заповнюють вулиці

Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) не ініціювало і не планує ініціювати оптимізацію, скорочення або ліквідацію психіатричних лікарень

Ірина Костенко
Шеф-редактор стрічки новин
У МОЗ відхрестилися від міфу про закритт…
Фото: Прес-служба НСЗУ

МОЗ виступає за формування системи психіатричної допомоги, що саморегулюється.

Про це повідомляє Depo.ua із посиланням на прес-службу МОЗ.

Йдеться про те, що кількість закладів, які покликані допомогти людині із подоланням ментальних захворювань, має співвідноситись із потребами населення.

Отже, це питання має вирішуватись на рівні громад. 

У МОЗ наголосили, що нині лікарні перебувають у власності місцевих територіальних громад або обласних рад.

"А, отже, питання про їх закриття може піднімати лише місцева чи обласна влада, а ніяк не МОЗ", – наголосили у прес-службі.

Зазначається, що місцева влада може також перепрофілювати лікарні на заклади соціальної підтримки.

"Нерідкість, що психіатричні лікарні часто надають не суто медичну, а і соціальну допомогу, опікуючись людьми, яким немає куди більше йти. Соціальні служби працюють уже понад 20 років, і фінансуються саме місцевими бюджетами. Отже, держава не повинна їх створювати", – розповіли у міністерстві.

Яку роль відіграє МОЗ

Міністерство охорони здоров’я розробляє єдині норми із надання фахової допомоги, аби пацієнти отримали сучасне кваліфіковане лікування.

Національна служба здоров’я (НСЗУ) – контрактує відповідні заклади, які уповноважені давати психіатричну допомогу. 

У МОЗ наголосили, що серед людей є побоювання, що через недофінансування з боку НСЗУ пацієнти психіатричних лікарень, яких направили туди за вбивства та інші злочини, вийдуть на вулиці.

"Насправді НСЗУ не має жодного стосунку до лікування таких осіб. Пацієнти, які скоїли суспільно-небезпечні діяння, отримують допомогу в окремих спеціалізованих закладах, які фінансуються за медичною субвенцією. Це питання регулює постанова Кабміну №250 від 25 березня 2020 року. А коли ми кажемо про субвенцію, то вже розмір фінансування вирішує обласна чи місцева влада, а не НСЗУ", – підсумували у відомстві.

У МОЗ відхрестилися від міфу про закриття психлікарень і пацієнтів, які заповнюють вулиці

Нагадаємо, раніше у МОЗ сказали, скільки українців мають хронічні психічні захворювання. Це люди, певна кількість яких уже втратила соціальні зв'язки.

Довідка: 1 квітня 2020 року розпочався другий етап медичної реформи, який поширився і на психіатричну галузь.

За три роки до цього Кабінет міністрів ухвалив Концепцію розвитку охорони психічного здоров’я на період до 2030 року, яка передбачає зміщення акценту зі стаціонарного лікування у профільних лікарнях на амбулаторне.

Тепер до 30% людей, яких раніше госпіталізували, взагалі не треба класти в лікарні. Вони потребують лише адекватної медикаментозної терапії. 

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, стаціонарне лікування пацієнтів (у разі потреби) має тривати близько 30 днів.

Від таких нормативів і відштовхуються в НСЗУ та МОЗ – на цей строк виділяється відповідне фінансування на лікування.

Пацієнти можуть отримувати психіатричну допомогу не лише в спеціалізованих закладах, але й у багатопрофільних лікарнях, оскільки часто-густо наявні й інші захворювання, які легше лікувати в одному закладі.

З 2021 року у пацієнтів з’явилась можливість отримати спеціалізовану медичну допомогу за місцем проживання, яка буде надаватись мобільними мультидисциплінарними командами.

Після завершення гострого перебігу хвороби пацієнти мають продовжувати лікування амбулаторно. За потреби мобільна мультидисциплінарна команда приїде до пацієнта і надасть йому допомогу вдома.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Новини Depo.ua

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme