В Україні вся російська преса стане україномовною вже цього тижня

Цього тижня, 16 січня, набуває чинності 25 стаття закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", яка регламентує використання державної мови у сфері друкованих засобів масової інформації.

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на "Урядовий портал".

Отже, з 16 січня друковані ЗМІ загальнодержавної та регіональної сфер розповсюдження в Україні мають видаватися державною мовою. Відповідно до закону, друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.

"Про цю норму закону ми попередили всі друковані медіа загальнодержавного і регіонального рівня. Ми ще минулого року звернулися з відповідними листами до засновників усіх медіа, що за даними Книжкової палати виходили лише російською мовою, та окремо до керівників найбільших видань, суб’єктів, що здійснюють розповсюдження друкованих ЗМІ, у т.ч. до керівництва АТ "Укрпошта". Сподіваюся, що ніяких сюрпризів не буде і всі будуть неухильно дотримуватися закону і, найголовніше, забезпечувати право громадян на отримання інформації та послуг державною мовою", – наголосив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Відповідно до даних Книжкової палати України у 2021 році загальноукраїнських і регіональних видань, які у 2021 році виходили недержавною мовою і не мали українськомовної версії, було 217 газет та 107 найменувань журналів.

Відповідно до 25 статті мовного закону:

• розповсюдження за передплатою друкованих засобів масової інформації, виданих мовами, іншими ніж державна, допускається за умови забезпечення їх засновниками (співзасновниками) можливості передплати в Україні такого самого видання державною мовою;
   
• засновники (співзасновники) друкованих засобів масової інформації зобов’язані виготовляти, публікувати і доставляти обов’язковий примірник документів (номери (випуски) друкованих засобів масової інформації) державною мовою у порядку, визначеному законом;
   
• у кожному місці розповсюдження друкованих засобів масової інформації друковані засоби масової інформації державною мовою мають становити не менше 50 відсотків назв друкованих засобів масової інформації, що розповсюджуються в цьому місці;
   
• у місці розповсюдження друкованого засобу масової інформації, виданого іншою, ніж державна, мовою, розповсюджується такий засіб масової інформації державною мовою;
   
• вимоги частин першої, другої та абзацу другого частини четвертої цієї статті не поширюються на друковані засоби масової інформації, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, та на наукові видання, мова яких визначається статтею 22 цього закону;
   
• обов’язковий примірник документів, передбачений частиною третьою цієї статті, у такому разі виготовляється, публікується і доставляється відповідною мовою.

Нагадаємо, рік том у мовний омбудсмен Тарас Кремінь скаржився, що через дистанційне навчання освітяни частіше порушують закон про мову. До секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови почало надходити значно більше скарг щодо порушення закону функціонування української мови як державної.

Довідка: Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" був ухвалений Верховною Радою України 25 квітня 2019 року. Набув чинності 16 липня 2019 — через два місяці з дня його опублікування.

Закон забезпечує пріоритетність української мови у понад 30 сферах суспільного життя: зокрема у державному управлінні, ЗМІ, сфері освіти, науки, культури, реклами, послуг. 

Через страшенний опір ухваленню закону з боку проросійських сил у парламенті і суспільстві, а також через популістську критику щодо "радикальності" закону, низку норм було пом'якшено, а деякі — вилучені. Так, зазнала значних змін стаття 24 "Державна мова у сфері телебачення і радіомовлення": 90 % мовлення державною мовою на загальнонаціональних каналах після першого читання були зменшені до 75 %.