Як вижити підлітку? Необхідні сучасні знання, яким не навчають у школі

Але які конкретно предмети мають стати обов’язковими для молоді, щоб допомогти їй якомога легше та природніше ввійти в доросле життя? Про це ми поговорили з експертами мережі безкоштовних освітньо-культурних просторів "Гончаренко центр".                                                                                                    

Психологічна просвіта

Статистика жахає! Лише за перше півріччя 2021 року було скоєно 150 самогубств, що на кілька десятків більше, ніж за весь попередній рік. "Звісно, проблему дуже загострили і карантин, і необмежений доступ до інтернету, – розказує викладачка з психологічної підтримки Краматорського Гончаренко центру, психологиня, психотерапевтка Ірина Пилипенко. – Але проблема залишається на поверхні – брак живого спілкування та відсутність знань про себе, про те, як працює власна психіка, як її врегулювати". Завдання школи – навчити дитину бути дорослою людиною, яка керує власним життям. Тому першим за важливістю має стояти саме курс із психологічної допомоги підліткам.

Ірина називає такі основні напрямки психологічної допомоги підліткам:

• психоедукація – розповідь про психологічні процеси, особливості саме підліткового віку. Іноді цього буває достатньо, щоб дитина видихнула та зрозуміла, що з нею все гаразд;

• діагностика, самодіагностика – зазвичай підліткам важливо відповідати на запитання "хто я?", "який я?", "як мене бачать інші?", тобто проводити різні самотестування. ("Хоч я й не дуже полюбляю тести, але в цьому віці – це класна штука. Тести повинні бути адекватними й коментуватися спеціалістами, а не "флегматик – це поганий темперамент", як я в деяких школах чула", – каже пані Ірина);

• психологічна корекція. На жаль, у деяких дітей може бути спотворена уява про себе та про цей світ, низька самооцінка, погане ставлення до себе, селфхармінг. Також у підлітків високий рівень тривоги, що зовні проявляється як агресія, самоагресія. З цим уже потрібно працювати спеціалісту – коригувати;

• розвиток навичок саморегуляції – це для всіх важливо, особливо в наш час, а в підлітків вміння опанувати себе підвищує самооцінку й відчуття контролю, якого в цьому віці бракує.

Проте до внесення курсу психологічної допомоги в шкільну програму фахівчиня ставиться неоднозначно: "Психологічна допомога та психоедукація дуже важливі, особливо в перехідному віці. Але наша система освіти має тенденцію спотворювати все, до чого є дотичною в питаннях виховання. Тобто десь і справді це буде класно, а десь це буде карго-культ. Це по-перше. А по-друге, підліткам бракує довіри до школи, і якщо такі заняття проводяться в межах закладу, то чи можлива там атмосфера щирості, відвертості? Чи буде збережена конфіденційність? Психологічна просвіта вкрай потрібна, але не формальна, а якісна".

Фінансова грамотність

Дмитро Міцевич, викладач Чернівецького Гончаренко центру, фінансовий менеджер і консультант громадських організацій та іноземних компаній, вважає, що фінансова грамотність має стати обов’язковим шкільним предметом: "Курс економіки, який викладається для школярів, зазвичай не містить базових навичок управління грошима, а лише знання з економіки. Такі заняття необхідно починати давати рівно в той момент, коли діти отримують свої перші гроші, адже разом із грошима відкриваються різні можливості – як хороші, так і погані. До того ж є великий вибір різних фінансових інструментів, котрі дадуть можливість батькам контролювати витрати дітей".

Подібна програма має, перш за все, навчити дітей цінувати вартість грошей, які вони поки що не заробляють. По-друге – показати, як їх заощаджувати та мінімально примножувати. По-третє – показувати важливість максимізації е-комерції (розрахунки, перекази, оплати, контроль видатків).

Водночас дослідження фінансової грамотності в Україні, проведене в 2020 році з використанням методики Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), показало, що Україна знаходиться на 30-му (останньому) місці в цьому рейтингу.

Результат України за Індексом фінансової грамотності ОЕСР (знання, ставлення, поведінка) становить 11,6 балів (проти 13,2, що є середнім показником тридцяти країн).

"Подивіться на дорослих – деякі з них досі бояться використовувати картку навіть при купівлі в супермаркеті, не кажучи вже про оплату комунальних, купівлю квитків, оплати товарів через мережу інтернет… Так звідки цим навичкам взятись у підлітка? А тим часом брак знань та практичного використання може призвести до "втручання" інших осіб (у т.ч. із соціальних мереж) з метою заволодіння фінансовими ресурсами. Додайте до цього підліткову закритість та невміння володіти емоціями – і отримаєте вибухову суміш", – вважає фахівець. Тож, на його думку, лейтмотивом усіх занять із фінансової просвіти має бути заклик: "Не бійтеся запитати поради в батьків чи дорослих, якщо не впевнені в правильності своїх фінансових дій".

Профорієнтація

Тренер із профорієнтації Подільського Гончаренко центру, директор Мардарівської школи Подільського району Володимир Глущук, рекомендує батькам насамперед залишити в минулому підхід "якщо не знаєш, ким хочеш бути, підеш туди, куди я скажу". Замість цього варто надати дитині можливість розібратися в собі та навчитися керувати своїми сильними та слабкими сторонами: "Сьогодні майже неможливо будувати кар’єру без критичного мислення, емоційного інтелекту, вміння приймати рішення. Саме на здобуття hard skills і soft skills ХХІ сторіччя мають бути спрямовані заняття з профорієнтації в школі".

Потрібно запитувати не "ким ти хочеш бути?", а "що тобі подобається робити?". Слід показати дитині, що обирати треба напрямок, а не конкретну спеціальність. Сьогодні існують 5 таких напрямків: "Людина-Людина", "Людина-Природа", "Людина-Техніка", "Людина-Знакова система" і "Людина-Художній образ".

Визначитися, до чого більша схильність у дитини, можна за допомогою тестів в інтернеті. Втім завдання курсу з профорієнтації – пояснити підлітку, що поняття успіху, власного щастя та престижної професії не пов’язані між собою.

"Найчастіше я стикаюся з тим, що дитина вважає, що її особисте щастя залежить від престижності майбутньої професії. А коли ми починаємо виводити формулу успіху, то виходить, що для кожного вона своя. Єдина для всіх складова цього – любити те, чим займаєшся", – ділиться пан Володимир.

Щоб допомогти підлітку визначитися з професією, треба розглянути різні складові успіху, з урахуванням оточення дитини, її внутрішнього стану та способу життя. Обговорення таких тем, як "хто я", "мої сильні сторони", "яка вона – моя ідеальна кар’єра", відкриває нові, досі невідомі грані особистості.

Нагадаємо, що всеукраїнська мережа освітньо-культурних просторів "Гончаренко центр" представлена в 24 містах України, де пропонує кожному безкоштовну якісну освіту, зокрема курс із вивчення іноземних мов, підготовку до ЗНО для підлітків, програми з фінграмотності тощо.