Експерт УІМ скептично оцінив зупинку "Північного потоку-2" і розповів, які санкції дійсно могли би зупинити Путіна

Масштабні санкції проти Росії, які можна назвати "ядерними" і які дійсно передбачають суттєве послаблення російської економіки, наразі не вводяться.

Про це йдеться у статті "Санкції проти Росії: Чи зможе світ зупинити Путіна" на Depo.ua.

"Санкції поки що запроваджуються точково та обмежено. Відповідно, збитки будуть невеликі. Поки що говорити, що західні країни вводитимуть "ядерні" пакети санкцій, якими вони лякали Росію у разі вторгнення, не доводиться", – прокоментував Ілля Куса.

Він зауважив, що якщо говорити про "Північний потік-2", то не йдеться про повну відмову від проекту. Німеччина лише призупинила сертифікацію на певний час.

"Судячи з заяв міністра економіки Німеччини, угоду переглядатимуть. Вони дивитимуться на події в Україні та на подальші кроки Росії – у тому числі й після введення військ на Донбас. Сьогодні можна погодитись, що "ПП-2" більше потрібен європейцям, ніж росіянам. Потік не працює і Росія не прокачує ним газ. І якщо його будівництво зупинять, ціни на газ у Європі зростуть. Європейці не отримають того газу, на який розраховували. І зрозуміло, що це будуть фінансові втрати для тих, хто вклався у проект. А вклалося дуже багато європейських компаній, не лише Росія", – говорить експерт.

За його словами, масштабні санкції, які можна назвати "ядерними" і які дійсно передбачають суттєве послаблення російської економіки, поділяються на три умовні групи.

До першої групи входять санкції щодо функціоннування банківської системи. В першу чергу – це відключення від системи SWIFT.

"Це вже застосовувалося проти Ірану перед підписанням ядерної угоди 2015 року, - нагадує Куса. - І це завдало шкоди іранській фінансовій системі. Відтоді минуло багато років, і вже є альтернативні варіанти таких систем. Наприклад, китайська. Ми не знаємо точно, але, можливо, в Росії розраховують, що у разі відключення від SWIFT, вони зможуть частково компенсувати втрати за рахунок співпраці з Китаєм. Проте російська економіка та фінансова система все ще досить сильно інтегрована у західну. Тому це серйозний крок. І болючий", – пояснює Куса.

Друга група санкцій – заборона на купівлю російського боргу на вторинному ринку. Частково ці обмеження вже ввели вчора-сьогодні деякі країни. Зокрема, США ввела заборону для Росії запозичувати та торгувати облігаціями на міжнародному ринку.

"Це також уже обговорювалося. І це питання, яке у багатьох європейців викликає побоювання. Бо вони також на цьому втратять. При цьому це дуже болісна тема для Росії", – зважує можливі резони представник "Українського інституту майбутнього".

Нарешті, третій тип, найбільш "ядерний" з усіх, – це секторальні санкції. Таких заходів щодо Росії ще не вживали.

"Були санкції проти окремих підприємств, наприклад, військових, але не проти цілих секторів. "Ядерним" варіантом тут було б повне ембарго щодо якогось сектора російської економіки. Наприклад, нафтогазового. Це дуже серйозний удар по Росії. Такі санкції вже застосовувалися проти Північної Кореї та Сирії. Причому проти Сирії вони продовжують діяти", – каже Куса.

Водночас експерт зауважує, що внаслідок такого секторального ембарго втратять не лише росіяни, а й насамперед європейці і навіть американці, хоч і менше.

"Є також етичний та гуманітарний аспект. Адже і у випадку з Північною Кореєю, і з Сирією санкції били лише по звичайних людях. Вони призводили до зубожіння мільйонів, різкого падіння рівня життя. Але при цьому не змінювали позиції елітних груп. Позиція влади не змінювалася, вона лише посилювалася", – додав він.

"І третій аспект – таку велику країну як Росія що має виходи на кілька континентів, ізолювати дуже складно. І навіть у разі, наприклад, запровадження секторальних санкцій, у ідеальному випадку узгоджених ЄС та США, є низка країн, які на це не підуть. Туреччина, Китай, Індія, наприклад... Тому ефект все одно буде обмеженим", – підсумував Ілля Куса.

При цьому експерт зауважує, що Росія могла підготуватися до санкційного удару. Крім того, у критичній ситуації плече може підставити Китай – тим паче, що в Пекіні це не дуже приховують.

Нагадаємо, 21 лютого президент Російської Федерації Володимир Путін офіційно визнав "Л-ДНР".  З ватажками цих незаконних формувань було підписано також так званий "договір про дружбу". Він передбачає спільну охорону "кордонів" так званих "ДНР" і "ЛНР".

Президент України Володимир Зеленський відреагував на визнання Путіним "Л-ДНР" та заявив, що розцінює такі дії як порушення суверенітету та територіальної цілісності України. 

Водночас низка країн світу заявила, що запровадить проти РФ потужні санкції на тлі ескалації ситуації довкола України та визнання "Л-ДНР".

22 лютого канцлер Німеччини Олаф Шольц повідомив, що сертифікацію газопроводу "Північний потік-2" буде зупинено. Коментуючи рішення Росії визнати "ДНР" та "ЛНР" політик заявив, що ситуація має бути "оцінена наново", в тому числі й для скандального російського газопроводу.

Читайте також: Поганий мир чи добра війна: Чому за півдоби після визнання "Л-ДНР" Захід не вводить "вбивчі" санкції