Рада ухвалила проміжний звіт провладної ТСК у справі "вагнерівців": Подробиці

За відповідне рішення проголосував 251 народний депутат. Тим самим роботу провладної ТСК у так званій справі "вагнерівців" продовжили.

Про це повідомляє Depo.ua.

Зазначимо, що 212 "слуг народу" в цьому питанні підтримали:

• "Батьківщина" – 3 голоси;

• "Партія "За майбутнє" – 14 голосів;

• "Довіра" – 17 голосів;

• позафракційні нардепи – 5 голосів.

Водночас жодного голосу за звіт ТСК не віддали "Опозиційна платформа – За життя", "Європейська Солідарність" і "Голос".

Цікаво й те, що двоє нардепів від "Слуги народу" – Михайло Крячко та Роман Соха – проголосували проти.

Утримались четверо "слуг": Олександр Бакумов, Олег Воронько, Дмитро Гурін та Аліна Загоруйко.

Що пропонує проект постанови

1.   Взяти до відома проміжний звіт ТСК про виконану роботу за шість місяців діяльності, який містить пропозиції та висновки ТСК за результатами проведеного розслідування.

2.   Направити проміжний звіт ТСК для розгляду в межах компетенції та відповідного реагування до:

• Офісу генерального прокурора;

• Служби безпеки України;

• Державного бюро розслідувань.

3.   Рекомендувати ОГП взяти на окремий контроль розслідування кримінальних проваджень щодо питань розслідуваних ТСК.

4. Продовжити роботу ТСК до закінчення встановленого раніше строку її діяльності (ще на пів року).

5. Заслухати звіт ТСК про виконану роботу на пленарному засіданні Верховної Ради не пізніше однорічного терміну з дня її утворення.

Зазначимо, що ця постанова набирає чинності з дня її ухвалення.

Про що йдеться в проміжному звіті ТСК

У проміжному звіті провладна ТСК заявляє, зокрема, що не знайшла підтвердження витоку інформації щодо "вагнергейту" з української сторони.

Водночас підтверджується той факт, що розмова президента України Володимира Зеленського та де-факто президента Білорусі Олександра Лукашенка відбулась вже після затримання найманців білоруськими спецслужбами.

Згідно з опублікованим на сайті парламенту документом, операцію щодо "вагнерівців" відтермінували, але хто ухвалив таке рішення – невідомо.

Що ТСК дізналась про "спецзахід"

Згідно з даними ТСК, "спеціальний захід" щодо бойовиків ПВК "Вагнер" розпочався з розвідувальних заходів у 2018-2020 роках. Тоді українська розвідка провела близько 2 тисяч "співбесід" із потенційними бойовиками. З них було обрано близько 500 людей, які становили оперативний інтерес, та ідентифікувано 396 людей.

Згодом, на оперативній нараді представників розвідки та СБУ було запропоновано перемістити 33 бойовиків (з обраних 396) з Росії до країни, де б їх можна було затримати.

Сам захід із "виманювання" найманців, за даними ТСК, розпочався наприкінці червня 2020 року, тому п’ятий президент України Петро Порошенко вже не міг санкціонувати його проведення.

У ТСК уточнили, буцімто захід здійснювався силами лише української розвідки та контррозвідки. Спецслужби інших країн не залучалися.

Коли й чому щось пішло не так

У ТСК дізналися, що відбулось відтермінування активного заходу з 25 липня на 30 липня 2020 року. Водночас хто і на якому рівні в Україні ухвалив таке рішення, у ТСК визначити не спромоглися, оскільки не знайшли відповідних документів.

Не знайшла ТСК й підтвердження того, що Зеленський наказав відтермінувати захід, а керівник Офісу президента Андрій Єрмак не має таких повноважень. Уточнюється, що міністр оборони міг санкціонувати лише певні дії у межах цього спецзаходу, але не управляти ним в цілому.

Чи був витік інформації

У ТСК підтвердили, що на Росії та в Білорусі могли знати про окремі процеси, що відбувалися під час першого розвідувального та другого активного заходів українських спецслужб.

Один із 33 найманців наприкінці травня 2020 року спочатку звернувся із заявою до ФСБ РФ, а потім (вже на початку липня 2020 року) передав аналогічну інформацію до ГУ ГШ ЗС РФ.

Він нібито детально розкрив порядок встановленого ним контакту із "вербувальниками", подальші заходи із "працевлаштування" тощо.

Однак ТСК не знайшла підтвердження, що відбувся витік інформації з української сторони. Також ТСК не вдалося встановити, чи координувалися між собою спецслужби РФ та Білорусі.

Кого звинувачують у провалі "спецзаходу"

Провладна ТСК встановила, буцімто правоохоронці та прокуратура України зробили все необхідне для екстрадиції "вагнерівців" з території Білорусі.

Водночас підготовка документів для їхньої екстрадиції почалась буцімто вже після того, як найманців затримали, що призвело до втрати часу та могло негативно вплинути на результати спроб екстрадиції.

ТСК заявила про незадовільність роботи правоохоронних органів із розслідування кримінальних проваджень. Там рекомендують ОГП взяти на окремий контроль розслідування відповідних справ та щомісяця звітувати про їх результати на засіданні ТСК.

Насамкінець, у ТСК рекомендують направити до Інтерполу та органів країн-партнерів усі нові дані щодо російських військових, найманців, а також вісьмох співробітників спецслужб та розвідки, які брали/беруть участь в активних заходах та (або) у війні проти України та інших держав.

Нагадаємо, дещо раніше народний депутат від "Голосу" й секретар комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко повідомив, що нині на свідків так званої справи "вагнерівців" чиниться тиск. 

Він уточнив, що під тиском на свідків у справі "вагнерівців" йдеться "не про погрози звільнення, а про щось більше". Тому, на його думку, у Раді необхідно створити об'єктивну та ефективну Тимчасову слідчу комісію замість існуючої провладної.

Читайте також: "Вагнергейт" за версією Bellingcat: Які проблеми очікують на Зеленського і Єрмака