Токаєв призначив новий уряд у Казахстані

Свої посади в уряді Казахстану зберегли троє посадовців, а саме – заступник прем'єр-міністра – міністр закордонних справ Мухтар Тлеуберді, міністр оборони Мурат Бектанов і міністр внутрішніх справ Ерлан Тургумбаєв.

Про це повідомляє Depo.ua із посиланням на прес-службу Адміністрації президента Казахстану.

Зазначається, що першим віце-прем'єром країни став Роман Скляр, міністром енергетики – Болат Акчулаков. Окрім цього, керівницею канцелярії прем'єра стала Галимжана Койшибаєва, Міністерство торгівлі та інтеграції очолив Бахит Султанов, а Міністерство інформації та суспільного розвитку – Аскар Умаров. Токаєв також призначив на керівні посади у:

• Міністерстві охорони здоров'я – Ажара Гініята;

• Міністерстві індустрії та інфраструктурного розвитку – Каирбека Ускенбаева;

• Міністерстві культури і спорту – Даурена Абаєва;

• Міністерстві національної економіки – Алібека Куантирова.

Зауважимо, дещо раніше прем'єр-міністром Казахстану було обрано Аліхана Смаїлова.

Зазначимо, що з січня 2022 року 49-річний Смаїлов обіймав посаду першого заступника прем'єр-міністра Казахстану.

Крім того, у різні роки він був міністром фінансів, помічником глави держави, президентом "Нацхолдингу "КазАгро", а також головою республіканського агентства зі статистики.

Що відомо про ситуацію в Казахстані

У Казахстані люди вийшли на протести 2 січня після того, як уряд з 1 січня 2022 року підвищив ціну на зріджений нафтовий газ. Протестувальники заявили, що більшість транспорту в Мангістауській області заправляється саме цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним. Вони вимагали вдвічі знизити ціну, а їхню область забезпечити постійним запасом газу, бо зараз вони стикаються зі збоями в його подачі.

Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ – лише в Мангістауській області. 

Крім того, Токаєв схвалив відставку уряду й виконав деякі інші вимоги на тлі протестів. Однак протести продовжилися. 

Демонстранти вимагали, зокрема, відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки, який, на їхню думку, залишив посаду глави держави лише формально. Після цього Токаєв заявив, що сам очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. 

5 січня у Казахстані оголосили режим надзвичайної ситуації. Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу у придушенні протестів і заявив про "терористичну загрозу".

До ОДКБ, крім Казахстану, входять Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан. Ті погодились ввести свій контингент в країну. 

6 січня ситуація в Казахстані загострилася. На тлі новин про прибуття "миротворців" з Росії, Вірменії та Білорусі, обстріли центральних вулиць посилилися, а до мережі потрапили відео з росіянами, які приїхали "рятувати" казахів. 

10 січня Токаєв заявив, що протести у країні були насправді спробою державного перевороту. Водночас він зазначив, що конституційний порядок у країні вже повністю відновили. Президент Казахстану додав, що всі вимоги протестувальників були почуті та виконані державою.

За його словами, "сили ОДКБ становлять 2 300 осіб", причому це для них – перша миротворча місія. Насамкінець Токаєв пообіцяв уже найближчим часом надати докази "агресії ззовні".

11 січня Токаєв заявив про завершення основної місії миротворців Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). За його словами, виведення військ ОДКБ із Казахстану розпочнеться через два дні – 13 січня.

Нагадаємо, дещо раніше влада Казахстану назвала суму збитків держави на тлі протестів, які розпочалися в країні 2 січня і тривали декілька днів.