В УІМ проаналізували Бюджет-2022: Як оцінюють експерти головний кошторис країни

Експерти УІМ одразу помітили, що бюджет має суттєві відхилення від запропонованої Мінфіном 2 місяці тому Бюджетної декларації на 2022-2024 роки. Це проявляється у тому, що доходи на 2022 рік збільшено від Бюджетної декларації на 58 млрд, а витрати – на 71 млрд гривень. 

"Це підтверджує погану якість підготовки Бюджетної декларації, оскільки доходи – це розрахункова величина Мінфіну. Своєю чергою витрати – це компроміс з міністерствами і відомствами, і тут теж очевидно, що первинна оцінка з Бюджетної декларації виявилася сильно заниженою", – наголосили в УІМ, пише Depo.ua.

Також там зауважують, що у зв’язку з прогнозним перевищенням доходів у великій кількості статей і очікуваним великим ВВП у 2021 і у 2022 роках, поточна оцінка доходів держави на консолідованому рівні перевищує прогноз Мінфіну на 110 млрд гривень.

Експерти наголошують і на тому, що основна різниця в дохідних статтях полягає, в першу чергу, у доходах за імпортними податками – імпортний ПДВ, імпортний акциз та імпортне мито. 

"Кінцевий надлишок доходів за цими трьома статтями оцінюється на рівні 50 млрд гривень. Ця оцінка проведена на підставі припущень зростання імпорту в розмірі 10% і девальвації національної валюти до 28,2 за середнім курсом. Водночас зростання імпорту може бути ще вищим, особливо якщо енергоресурси з нафти і газу залишаться на високому рівні", – додали в УІМ.

Аналізуючи Бюджет-2022, в УІМ наголошують, що найбільшим резервом у доходах на консолідованому рівні є більший рівень неподаткових доходів держави. Тобто, кажуть експерти, Мінфін традиційно в Бюджеті мінімізує доходи від власних доходів бюджетних установ.

"Сума на 2022 рік наразі складає 62 млрд. До того ж тільки за 7 місяців 2021 року доходи за цією статтею сягнули майже 55 млрд гривень, а доходи за підсумками 2021 року оцінюють на рівні 100 млрд гривень. Тому з неподаткових доходів є резерв у доходах, оцінюваних у 45-50 млрд гривень", – наголошують в УІМ.

Водночас там додають, що Мінфін вперше в розшифровках державного кошторису представив власні версії розрахунку доходів з безлічі дохідних статей. Однак в УІМ кажуть, що помітно, що різні розшифровки робили різні підрозділи. Відповідно у частині розшифровок присутні різні цифри прогнозів за однаковими параметрами. Крім цього, там дуже сильно не корелює один з одним розрахунковий прогноз надходжень від ОСВ в Пенсійний Фонд та інші соціальні фонди з вживаною моделлю розрахунку по податку на доходи фізичних осіб. Різниця вийшла у цифрах на рівні 30+ млрд (376 млрд доходів по ЄСВ проти 408 млрд доходів по ПДФО).

Щодо бюджету Пенсійного фонду на 2022 рік, то Міністерство фінансів його оцінило на рівні 531 млрд гривень, що на 36 млрд вище, ніж базовий бюджет 2021 року. Водночас поточні витрати на пенсії у 2021 році були вищими, ніж закладали в бюджеті.

"За підсумками 2021 року очікуються витрати на пенсії на рівні 516 млрд гривень. А у презентації до Бюджету-2022 року був представлений розрахунок збільшення витрат на пенсії у 2022 році на 42,6 млрд гривень. Таким чином, прогноз витрат на пенсії у 2022 році оцінюється на рівні 559 млрд гривень, що на 28 млрд гривень більше, ніж план Мінфіну", – зазначили в УІМ.

У Інституті майбутнього кажуть, що однією з найбільш проблемних статей Бюджету-2022 можуть стати Програма субсидій ЖКГ. 

"За поточних цін на газ, які досягли захмарних висот, виділяти 38 млрд проти 36 рік тому на субсидії – очевидно, занадто мало. Ба більше, факт цього року буде на рівні 40-43 млрд за цією статтею. Частково ситуацію врятує те, що Мінфін планує авансувати витрати на субсидії у 2021 році шляхом менших сум витрат у 2022 році у розмірі 3,6 млрд гривень", – зазначили в УІМ.

Однак так не виключають, що можуть виникнути проблеми з покриттям сум по субсидіях на 2022 рік, які можна оцінити у розмірі 10 млрд гривень. 

"До того ж у розшифровках бюджету Мінфін використовував середньозважену ціну на газ на 2022 рік на рівні 220 доларів за 1000 кубів, що недосяжно, виходячи з поточних цін на газ", – додали в Інституті майбутнього.

Також, кажуть в УІМ, що у 2022 році очікується вже не нова тенденція завищення витрат на соціальну діяльність, хоча фактичні витрати за цими статтями часто нижче запланованих. Зазвичай це дозволяє перерозподілити гроші наприкінці року на користь субсидій ЖКГ та пенсійного забезпечення. Очікується, що такий резерв наступного року буде на рівні 20 млрд гривень.

Експерти кажуть, що в останні кілька років Мінфін завищує свої витрати на обслуговування державного боргу. Наприклад, рік тому Мінфін спочатку планував витратити 163 млрд на обслуговування боргів, а потім знизив витрати до 158 млрд. Наразі очікуються витрати з обслуговування боргу на рівні 146 млрд, що на 12 млрд гривень нижче, ніж план Мінфіну. 

"Сума в 185 млрд на обслуговування боргів є вкрай завищеною. І причин тут дві. По-перше, очікуваний рівень дефіциту бюджету у 2021 році буде на 100 млрд нижче, що дозволяє економити близько 10 млрд гривень на обслуговуванні наступного року. По-друге, частина грошей МВФ піде на фінансування дефіциту бюджету цього року, що дозволить менше випускати ОВДП під 10-12% річних. Відповідно поточний прогноз за цією статтею за підсумками 2022 року – 161 млрд, що на 24 млрд нижче, ніж прогноз Мінфіну", – кажуть в УІМ.

Також експерти додають, що вже наступного року, згідно з бюджетом, витрати на освіту зростуть з 295 млрд до 391 млрд, або майже на 100 млрд гривень. Водночас після збільшення зарплат вчителям на 25-30% у 2021 році вже зараз планується, що загальні витрати на освіту будуть вище за план Мінфіну на 20 млрд. Відповідно у 2022 році реальне підвищення складе близько 75 млрд.

Витрати на медицину у державному кошторисі припускають підвищення зарплат лікарям: до мінімуму в розмірі 20000 гривень та середньої зарплати – до 22500 гривень.

"Це вже рівень 800 доларів за поточним курсом. Водночас, за оцінкою Мінфіну, витрати на цю дію додадуть до кошторису витрат на медицину всього на 30 млрд гривень. Тому поки під питанням, чи вистачить коштів. Крім того, на вакцинацію від ковіду виділено всього 2,6 млрд гривень. При цьому, цього року уточнений кошторис передбачає 10,5 млрд гривень на вакцинацію населення", – наголосили в УІМ і додали, що, ймовірно, до другого читання кошторис на це може бути збільшений.

Звертається увага й на те, що переважно для міністерств і відомств зростання витрат не перевищує 5-10% від попереднього року. На Офіс президента закладений кошторис нижче, ніж рік тому. Водночас найбільше збільшення видатків отримали президентські обласні адміністрації, фінансування яких на 2022 рік закладено на 17-20% вище, ніж рік тому. Видатки для НСТУ Мінфін заклав у бюджеті на 400 млн нижче, ніж рік тому. На програму "Велике будівництво" Мінфін визначив суму витрат в розмірі 199 млрд гривень, що на 20% нижче ніж у 2021 році. 

В УІМ констатують, що виходячи з істотних очікуваних перевищень державних доходів у 2022 році та за умови збільшення кошторису на економічну діяльність на 50 млрд гривень від поточного плану Мінфіну, прогнозний дефіцит бюджету оцінюється на рівні 131 млрд гривень, або 2,3% ВВП, що значно нижче за прогноз Міністерства фінансів. 

"Ба більше, це дозволяє навіть запустити з січня 2022 року податок на виведений капітал і отримати дефіцит на рівні закладеному Міністерством фінансів у 2022 році", – зазначили експерти.

В УІМ також проаналізували загальний рівень державних витрат за кошторисом Міністерства фінансів. Так, відомство оцінило їх на рівні 41,8% ВВП, що близько до рівня державних витрат, який прогнозується за підсумками 2021 року, але значно нижче того кошторису, який Мінфін подав з державними витратами 45% ВВП. Державні доходи за кошторисом Мінфіну на 2022 рік оцінені на рівні 38,1% ВВП з дефіцитом 3,7% ВВП.

"Прогнозний рівень державних витрат за поточного кошторису Мінфіну, в умовах номінального зростання економіки до 5,7 млрд, оцінений в 40,1% ВВП, а доходи на рівні 37,8% ВВП, з дефіцитом 2,3% ВВП", – зауважили в УІМ.

Резюмуючи державний кошторис, експерти Українського інституту майбутнього додали, що запропонований Міністерством фінансів бюджет виглядає збалансованим і дозволяє запускати такі проекти, які стимулюють економіку, зокрема податок на виведений капітал з 2022 року.

Нагадаємо, 15 вересня урядовці підтримали проект закону №6000 про державний бюджет України на 2022 рік. Презентував його в межах засідання Кабміну міністр фінансів Сергій Марченко.

Дещо згодом законопроект про державний бюджет зареєстрували у Верховній Раді.

16 вересня голова фракції "Голос" Ярослав Железняк повідомив, що презентований Кабінетом міністрів проект закону №6000 про державний бюджет України на 2022 рік не зможе повноцінно "працювати" без ухвалення законопроекту про підвищення податків.

Читайте також: Проект бюджету-2022: Зрада чи перемога