"Взяли до уваги розгортання іноземних військових сил": МЗС України засудило насильство на протестах у Казахстані 

Крім того, у МЗС засудили насильство, яке спалахнуло у низці казахстанських міст та призвело до численних жертв.

Про це повідомляє Depo.ua із посиланням на прес-службу МЗС у Facebook. 

"Висловлюємо співчуття у зв'язку із загибеллю казахстанців, з якими українців пов'язують багаторічні зв'язки дружби і взаємної поваги", – йдеться у дописі.

Зазначається, що у цей критичний час для народу Казахстану надзвичайно важливо вжити максимальних заходів задля:

• деескалації ситуації;

• уникнення подальшого насильства;

• гарантування дотримання прав людини;

• забезпечення відновлення роботи об'єктів критичної інфраструктури та систем зв'язку.

"Взяли до уваги розгортання на території Казахстану іноземних військових сил з домінуванням російського контингенту на запрошення влади Казахстану. Іноземні війська мають поважати незалежність, суверенітет та національне законодавство Казахстану і міжнародне право, а їхнє перебування не повинне виходити за межі задекларованого обмеженого часового терміну", – наголосили в МЗС України.

Уточнюється, що відомство продовжуватиме захищати інтереси українців в Казахстані, зокрема надавати їм сприяння у поверненні на Батьківщину.

"Тримаємо на особливому контролі ситуацію із нашими громадянами в Алмати. Нагадуємо про рекомендації громадянам України наразі залишатися в місцях тимчасового проживання та тримати зв'язок із українським посольством, яке інформуватиме про можливі шляхи виїзду з країни", – підсумували в МЗС.

Що відомо про ситуацію в Казахстані

У Казахстані люди вийшли на протести після того, як уряд з 1 січня 2022 року підвищив ціну на зріджений нафтовий газ. Протестувальники заявили, що більшість транспорту в Мангістауській області заправляється саме цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним. Вони вимагали вдвічі знизити ціну, а їхню область забезпечити постійним запасом газу, бо зараз вони стикаються зі збоями в його подачі.

Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ – лише в Мангістауській області. 

Крім того, Токаєв схвалив відставку уряду й виконав деякі інші вимоги на тлі протестів. Однак протести продовжилися. 

Демонстранти вимагали, зокрема, відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки, який, на їхню думку, залишив посаду глави держави лише формально. Після цього Токаєв заявив, що сам очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. 

5 січня у Казахстані оголосили режим надзвичайної ситуації. Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу у придушенні протестів і заявив про "терористичну загрозу".

До ОДКБ, крім Казахстану, входять Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан. Ті погодились ввести свій контингент в країну. 

6 січня ситуація в Казахстані загострилася. На тлі новин про прибуття "миротворців" з Росії, Вірменії та Білорусі, обстріли центральних вулиць посилилися, а до мережі потрапили відео з росіянами, які приїхали "рятувати" казахів. 

10 січня Токаєв заявив, що протести у країні були насправді спробою державного перевороту. Водночас він зазначив, що конституційний порядок у країні вже повністю відновили. Президент Казахстану додав, що всі вимоги протестувальників були почуті та виконані державою.

За його словами, нині "сили ОДКБ становлять 2 300 осіб", причому це для них – перша миротворча місія. Насамкінець Токаєв пообіцяв уже найближчим часом надати докази "агресії ззовні".

Нагадаємо, дещо раніше у Казахстані заявили про затримання майже 8 тис. людей. Лише на двох ринках Алмати правоохоронці, спільно з військовослужбовцями Нацгвардії та спецпідрозділами, затримали 207 осіб.