Президент Казахстану протести в країні назвав спробою держперевороту: Що розповів

У межах сесії Ради колективної безпеки ОДКБ Токаєв зауважив, що "агресія" охопила одночасно 11 регіонів Казахстану, але основний удар був спрямований проти Алмати.

Про це повідомляє Depo.ua із посиланням на ORDA.

"Мета бандформування – підрив конституційного ладу, руйнування інститутів управління, захоплення влади. Йдеться про спробу державного перевороту", – наголосив Токаєв. Він додав, нібито "терористи використовували власний зв'язок та переодягалися у військову форму".

Токаєв заявив, що події останніх днів – "найважча криза" в історії незалежного Казахстану.

Президент зауважив, що події в Казахстані від початку року – "ланки одного ланцюга, які підпорядковані єдиному руйнівному задуму, підготовка до якого йшла тривалий час".

"Відповідно до рішення Ради безпеки Казахстану, заснованому на всебічному аналізі правоохоронних і спеціальних служб, ситуація була кваліфікована як загроза тероризму та акт агресії. Події в Казахстані набули критичного характеру", – розповів Токаєв.

Водночас він зазначив, що конституційний порядок у країні вже повністю відновили.

"Повний порядок у Казахстані відновлено. Небезпечних загроз для безпеки країни запобігли… У межах антитерористичної операції ведеться робота з виявлення осіб, які брали участь у злочинах", – сказав Токаєв.

Президент Казахстану додав, що всі вимоги протестувальників були почуті та виконані державою.

За його словами, нині "сили ОДКБ становлять 2 300 осіб", причому це для них – перша миротворча місія.

Насамкінець Токаєв пообіцяв уже найближчим часом надати докази "агресії ззовні".

Нагадаємо, раніше стало відомо, що у Казахстані через порушення режиму надзвичайного стану до відповідальності було притягнуто понад 1,5 тис. осіб.

Довідка: У Казахстані люди вийшли на протести після того, як уряд з 1 січня 2022 року підвищив ціну на зріджений нафтовий газ. Протестувальники заявили, що більшість транспорту в Мангістауській області заправляється саме цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним. Вони вимагали вдвічі знизити ціну, а їхню область забезпечити постійним запасом газу, бо зараз вони стикаються зі збоями в його подачі.

Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ – лише в Мангістауській області. 

Крім того, Токаєв схвалив відставку уряду й виконав деякі інші вимоги на тлі протестів. Однак протести продовжилися. 

Демонстранти вимагали, зокрема, відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки, який, на їхню думку, залишив посаду глави держави лише формально. Після цього Токаєв заявив, що сам очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. 

5 січня у Казахстані оголосили режим надзвичайної ситуації. Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу у придушенні протестів і заявив про "терористичну загрозу".

До ОДКБ, крім Казахстану, входять Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан. Ті погодились ввести свій контингент в країну. 

6 січня ситуація в Казахстані загострилася. На тлі новин про прибуття "миротворців" з Росії, Вірменії та Білорусі, обстріли центральних вулиць посилилися, а до мережі потрапили відео з росіянами, які приїхали "рятувати" казахів.