"Слуги" відмовляються розглянути в Раді звіт ТСК щодо "вагнерівців" й затягують роботу перервами, – нардеп

Виходячи з цього парламент через "вагнергейт" не може розпочати свою роботу за порядком денним.

Про це Гончаренко написав у своєму Telegram, передає Depo.ua.

"Слуги" відмовляються розглянути питання зі звітом ТСК по "вагнерівцях". Сьогодні в повістці є звіт так званої ТСК по "вагнерівцях" під головування Марʼяни Безуглої. (Питань про цю ТСК – дуже багато, почнемо з того, що там перебувають одні "слуги")", – наголосив нардеп.

За його словами, згідно з регламентом Ради, якщо звіт ТСК був зареєстрований, його мають розглянути першим питанням на сесійному засіданні.

"Так його і поставили. Але голосів за нього немає і розглядати його не хочуть. Тому назначають перерву за перервою та затягують час, щоб нічого не розглядати та закінчити роботу Ради", – підсумував Гончаренко.

Згідно з порядком денним ВРУ на 19 листопада, першим питанням після години запитань до уряду є саме проект постанови №6324 про проміжний звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України.

Доповідачем з цього питання зазначено голову ТСК Мар’яну Безуглу.

Зазначимо, що після оголошення в парламенті початку роботи за порядком денним спікер Ради Руслан Стефанчук оголосив про перерву на пів години за вимогою двох фракцій – "Слуги народу" та "За майбутнє".

Після цього перерву знову продовжили.

Що відомо про справу "вагнерівців"

29 липня 2020 року в Білорусі затримали банду російських найманців, серед яких є бойовики з Донбасу. Уже 14 серпня Олександр Лукашенко, який де-факто виконує обов'язки президента Білорусі, віддав затриманих під Мінськом "вагнерівців" Росії.

18 серпня головний редактор видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов заявив, що Володимир Зеленський звільнив начальника ГУР МО Василя Бурбу за вимогу розслідувати провал операції із захоплення "вагнерівців", відкладеної главою ОП Андрієм Єрмаком.

22 липня Шевченківський районний суд столиці зобовʼязав Державне бюро розслідувань почати досудове розслідування щодо можливого вчинення главою України Володимиром Зеленським та його оточенням державної зради через зрив операції із затримання членів ПВК "Вагнера".

17 листопада проект Bellingcat оприлюднив розслідування щодо зриву спецоперації з затримання бійців ПВК "Вагнер".

Згідно з висновками розслідування, яке тривало впродовж року, українська військова розвідка планувала захопити 33 найманців російської приватної військової компанії "Вагнер" 25 липня 2020 року. Це мало статися після приземлення їхнього літака, який летів із Мінська до Стамбула, в Україні під вигаданим приводом.

Посадка літака мала стати останнім етапом складної операції військової розвідки за підтримки внутрішніх спецслужб, аби виманити та заарештувати російських найманців, причетних до бойових дій на сході України.

Однак за кілька днів до того, як літак мав вилетіти з Білорусі, президент України Володимир Зеленський досягнув угоди про припинення вогню з Росією та російськими гібридними військами на Донбасі. Вона мала набрати чинності 27 липня і, за даними журналістів, спонукала Офіс президента відкласти операцію на п’ять днів. Про це автори повідомляють із посиланням на колишнього начальника Головного управління розвідки Василя Бурбу та інших колишніх співробітників спецслужб.

За словами Бурби, голова ОП Андрій Єрмак запропонував перенести операцію на тиждень після того, як стало відомо про угоду щодо припинення вогню. Бурба натомість пропонував затримати операцію на чотири дні. Зрештою її вирішили перенести на п’ять днів.

Водночас у Bellingcat визнали, що не змогли підтвердити факти цих переговорів в Офісі президента, адже представники ОП відмовилися від інтерв'ю з розслідувачами. 

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи розслідування Bellingcat про операцію щодо так званих "вагнерівців", заявив, що розслідування майже повністю ґрунтується на "інтерв'ю з кількома відставниками з розвідки та спецслужб, зокрема з паном Бурбою" та не робить жодних висновків про те, що хтось щось "злив". 

Коли й для чого створили провладну ТСК щодо "вагнерівців"

19 травня 2021 року Верховна Рада створила провладну тимчасову слідчу комісію (ТСК) із питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, які могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, становити загрозу національній безпеці України.

10 вересня відбулося чергове засідання ТСК щодо "вагнергейту". Проте на нього не допустили народних депутатів від опозиції: Андрія Парубія, Михайла Забродського, Миколу Величковича та Михайла Бондара від "ЄС", а також Сергія Рахманіна і Романа Костенка від "Голосу".

У народних депутатів був доступ до державної таємниці та секретних матеріалів, втім, їм було відмовлено у можливості взяти участь у засіданні.

Після засідання голова ТСК Безугла заявила, буцімто ніякої спецоперації не було, а був спеціальний захід, спланований не в 2018, а в 2020 році. При цьому "вагнерівців" нібито планували затримати не в Києві, а у Стамбулі.

Водночас генерал-лейтенант Михайло Забродський повідомив, що версія голови ТСК Безуглої стосовно "вагнергейту" є неправдивою. На його думку, операцію зірвали на найвищому державному рівні.

20 вересня голова провладної тимчасової слідчої комісії щодо так званого "вагнергейту" Мар'яна Безугла презентувала "проміжний висновок", опрацьований членами ТСК. Вона наголосила, що ТСК отримала безпрецедентний для українського парламенту доступ до таємної та цілком таємної інформації.

15 листопада Безугла заявила, що з’ясувати, хто вирішив відкласти спецоперацію щодо "вагнерівців", не вдалося.

Читайте також: "Вагнергейт" за версією Bellingcat: Які проблеми очікують на Зеленського і Єрмака