У Казахстані прокуратура взялася за протестувальників, а в Алмати відновилися бої

Місцеві ЗМІ повідомили про те, що прокуратура взялася за покарання тих, хто брав участь у протестах в Казахстані, і мітингувальникам світить від восьми років до довічного ув'язнення. 

На тлі цих повідомлень телеграм-канали повідомляють про відновлення боїв між протестувальниками та поліцією у центрі Алмати, передає Depo.ua.

У районі площі Республіки тривають запеклі бої поліції з мітингувальниками: чутно постріли та вибухи. В Актау люди стягуються на центральну площу. Група протестувальників перекрила дорогу до аеропорту.

Раніше з'явилася інформація про те, що в Казахстані створили міжвідомчу слідчу групу для ведення справ щодо заворушень у містах країни. Прокуратура Казахстану відкрила кримінальні провадження стосовно масових протестів й "актів тероризму" і вже карає учасників термінами від восьми років позбавлення волі до довічного ув'язнення.

Нагадаємо, сьогодні вранці у мережі з'явилося відео зачистки силовиками центральної площі Алмати. На відео видно, як спецпризначенці ведуть прицільний вогонь по протестувальниках. 

Також стало відомо, що внаслідок сутичок між поліцією та протестувальниками у Казахстані постраждало щонайменше 1000 людей. Також повідомляється про жертви серед працівників правоохоронних органів. 

Довідка: У Казахстані люди вийшли на протести після того, як уряд підвищив з 1 січня 2022 року ціну на зріджений нафтовий газ. Протестувальники заявили, що більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним. Вони вимагали вдвічі знизити ціну, а їхню область забезпечити постійним запасом газу, бо зараз вони стикаються зі збоями в його подачі. Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ — лише в Мангістауській області. 

Також президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв схвалив відставку уряду та виконав деякі інші вимоги на тлі протестів. Однак протести продовжилися. Демонстранти вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки, який, на їхню думку, покинув пост глави держави лише формально. Після цього Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. 

5 січня у Казахстані оголосили режим надзвичайної ситуації. Президент Касим-Жомарт Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу у придушенні протестів і заявив про "терористичну загрозу".

До ОДКБ окрім Казахстану входять Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан. Ті погодились ввести свій контингент в країну. Наразі триває перекидання військ ОДКБ до Казахстану.

6 січня ситуація в Казахстані загострилася. На тлі новин про прибуття "миротворців" з Росії, Вірменії та Білорусі, обстріли центральних вулиць посилилися, а до мережі потрапили відео з росіянами, які приїхали "рятувати" казахів. 

Серед тих, хто застряг в Казахстані через закриття аеропортів, також 43 українці, які наразі знаходяться у безпеці. 

Наприкінці дня влада Казахстану заявила про взяття адмінбудівель під контроль, а МВС заявило про знищення усіх, хто не складе зброю. 

Станом на 6 січня ситуація у Астани жахлива: місцеві заявляють про гуманітарну кризу. Столицю Казахстану оточили блок-постами: місто залишається заблокованим.