У Казахстані застрягло 43 українця, які не змогли повернутися на батьківщину

Стало відомо про 43 українці, які звернулися до посольства України у Казахстані, який наразі охоплено протестами. 

Вони не змогли вилетіти до України з аеропортів Алмати та Нур-Сулатана, передає Depo.ua з посиланням на "Українську правду". 

Речник МЗС Олег Ніколенко повідомив точну кількість українців, застряглих в Казахстані, та заявив, що загрози їхній безпеці наразі нема. 

"Нині до посольства звернулися 43 громадянина. Усі вони пасажири скасованих авіарейсів із Алмати та Нур-Сулатана. Загроз безпеці українців немає. Вони забезпеченні тимчасовим житлом та їжею, дипломати підтримують із ними регулярний зв‘язок", – повідомив речник МЗС.

Також, за непідтвердженою інформацією, відновити роботу аеропортів Казахстану планують найближчими днями, 7-8 січня.

Нагадаємо, сьогодні вранці у мережі з'явилося відео зачистки силовиками центральної площі Алмати. На відео видно, як спецпризначенці ведуть прицільний вогонь по протестувальниках. 

Також стало відомо, що внаслідок сутичок між поліцією та протестувальниками у Казахстані постраждало щонайменше 1000 людей. Також повідомляється про жертви серед працівників правоохоронних органів. 

Довідка: У Казахстані люди вийшли на протести після того, як уряд підвищив з 1 січня 2022 року ціну на зріджений нафтовий газ. Протестувальники заявили, що більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним. Вони вимагали вдвічі знизити ціну, а їхню область забезпечити постійним запасом газу, бо зараз вони стикаються зі збоями в його подачі. Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ — лише в Мангістауській області. 

Також президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв схвалив відставку уряду та виконав деякі інші вимоги на тлі протестів. Однак протести продовжилися. Демонстранти вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки, який, на їхню думку, покинув пост глави держави лише формально. Після цього Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. 

5 січня у Казахстані оголосили режим надзвичайної ситуації. Президент Касим-Жомарт Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу у придушенні протестів і заявив про "терористичну загрозу".

До ОДКБ окрім Казахстану входять Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан. Ті погодились ввести свій контингент в країну. Наразі триває перекидання військ ОДКБ до Казахстану.

6 січня ситуація в Казахстані загострилася. На тлі новин про прибуття "миротворців" з Росії, Вірменії та Білорусі, обстріли центральних вулиць посилилися, а до мережі потрапили відео з росіянами, які приїхали "рятувати" казахів. 

Читайте також: "Особисте НАТО Путіна": Як допоможе казахському лідеру ОДКБ